ВИДАТНІ ПОСТАТІ ХЕРСОНЩИНИ
Давні часи (до 1917 року)
ФАЛЬЦ-ФЕЙН ФРІДРІХ ЕДУАРДОВИЧ
[1863-1920] |
Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович народився в Асканії-Нова і був старшим серед семи дітей. Сім'я Фальц-Фейнів була передовою та освіченою. Мати Фрідріха – Софія Богданівна, дружила з І.К. Айвазовським, Л. Толстим, Ф. Достоєвським, В. Набоковим, врятувала від забуття багато картин Айвазовського, заснувала порт Хорли. Брат Олександр – піонер російського повітроплавання, випробував перші аероплани Туполева, загинув під час першої світової війни – був льотчиком – в Карпатах. Брат Володимир – був членом Державної Думи, очолював Херсонський відділ Російського товариства "правильной охоты".
Під час навчання у Дерптському (Юр'ївському) університеті (1882-1889) Фальц-Фейн об'їздив майже всі ботанічні сади та зоопарки світу.
Першу ділянку цілинного степу Фальц-Фейн почав охороняти з 1889 року. Цей рік і можна вважати початком організації першого в царській Росії заповідника Асканія-Нова. Але ділянку було вибрано не дуже вдало: по ній раніше проходив чумацький шлях, – і тоді, за порадою ботаніка Й.К. Пачоського Фальц-Фейн закладає у 1898 році нові заповідні ділянки в 500 та 120 десятин, а пізніше в мастку братів – ще 3 ділянки по 45 десятин, які являли собою буферну зону. З 1885 року займається створенням зоопарку та ботанічного парку, з 1890 року – природничого музею.
З 1902 року асканійські степи систематично вивчалися Й.К. Пачоським та іншими ботаніками. Щорічно на заповідник-зоопарк Ф.Е. Фальц-Фейн виділяв по 20-40 тис. крб., і тільки в одному зоопарку працювало до 100 чоловік та 10 екскурсоводів. 3 1912 по 1917 рік заповідник відвідало 12 850 чоловік, серед них професори В.І. Талієв, Й.К. Пачоський, Г.К. Висоцький, М.М. Завадовський, М.Ф. Іванов, А.А. Браунер та інші.
29 квітня 1914 року Асканію-Нову відвідав цар Микола II і за "содеяный рай" сім'ї Фальц-Фейнів присвоєно титул спадкових дворян.
В березні 1917 року Ф.Е.Фальц-Фейн виїхав до Москви, де продовжував займатися природо-охоронними справами. Він став одним з організаторів Природоохоронної комісії при Асоціації російських природознавців. Цей період виявився найважчим і трагічним в долі Ф.Е. Фальц-Фейна. Перебуваючи в Москві, він очолив справу по врятуванню Асканії. Заклики Фальц-Фейна були підтримані російськими вченими та Тимчасовим урядом. В заповідник направлено ботаніка Й.К. Пачоського, а пізніше мандрівника П.К. Козлова.
На початку 1918 року Ф.Е. Фальц-Фейна заарештовано "за шпигунство". Лише через декілька місяців, дякуючи заступництву московських вчених, його звільнено з Бугирської тюрми.
В серпні 1918 року він виїхав в Берлін, де дізнався про загибель майже всієї родини: 84-річну матір Софію Богданівну розстріляно.
В лютому 1919 року Фальц-Фейн зробив велику доповідь про Асканію-Нова на засіданні комісії по охороні природи професора Г. Конвенця. Відомо, що Фальц-Фейн важко переносив життя без природи. "Как трудно жить в городе, тут даже не видно, как заходит солнце", – переказувала його слова Є. Козлова [1923 р.].
Помер Ф.Е. Фальц-Фейн 2 серпня 1920 року від серцевого нападу. Поховано його на старому цвинтарі "Дванадцяти апостолів" в Берліні. На могильному камені, де зображені два степових орли, висічено напис: "Здесь покоится знаменитый создатель Аскании-Нова".
У квітні 1919 року Асканію-Нову оголошено "Народним заповідним парком". У квітні 1994 року заповіднику Асканія-Нова присвоєно ім'я Ф.Е. Фальц-Фейна.