ВИДАТНІ ПОСТАТІ ХЕРСОНЩИНИ

Давні часи (до 1917 року)

 

 ГОРОБЕЦЬ ТАРАС ПАВЛОВИЧ

 

 

[1901-1960] 
Герой Радянського Союзу
 

Горобець Тарас Павлович народився 25 лютого 1901 року у селі Софіївка Каховського району Херсонської області. Навчався трохи у церковно-приходській школі, але злидні так дошкуляли родині, що мав Тарас десятирічним хлопцем йти в найми до графа Мордвинова, де й працював тяжко довгих сім років.
У 1917 році сім’я Горобець одержала землю і Тарас разом з батьками і братом, з радістю та надією на краще життя, працювали у своєму господарстві.
З 1922 року його життя пов’язане з армією.  Закінчивши в 1925 році Одеську піхотну школу, Тарас Горобець служив у тій самій 15-ій стрілецькій дивізії, яка колись, у 1920-му році, воювала у його рідних степах на Каховському плацдармі. Водночас Тарас Павлович закінчив відомі вищі стрілецько-тактичні курси «Постріл», екстерном – загальну школу, а вже в роки війни – прискорені курси при військовій академії імені Ворошилова.
Війну Тарас Павлович зустрічав на Північно-західному фронті, на посаді заступника командира 171-го полку 182-ої стрілецької дивізії. На початку липня 1941-го року під Порховом, що на Ленінградсько-Псковському напрямку, полк потрапив у оточення. У лісовій, болотистій місцевості, без зв’язку, долаючи засідки і знищуючи прикриття супротивника, полк через тиждень все ж таки прорвався до своїх, зберігши при цьому повністю особовий склад і озброєння. І в цьому була немала заслуга Т.П.Горобця. При виході полку з оточення його призначили командиром полку, а через півроку він став заступником командира дивізії.
На початку березня 1944 року Тарас Павлович очолює 337-му стрілецьку дивізію 27-ої армії і командує нею до кінця війни, показуючи себе здібним, умілим, талановитим воєначальником.
Дивізія полковника Горобця форсувала річку Південний Буг, визволяючи міста Тростянець, Умань, Вапнярку, Томашполь; брала участь у форсуванні Дністра. З першого по чотирнадцяте березня 1944-го року дивізія пройшла з боями 280 кілометрів в умовах бездоріжжя і непролазної багнюки, розгромивши при цьому три піхотні і дві танкові дивізії гітлерівців. Знищили 5640 солдат і офіцерів супротивника, 131 танк, 265 гармат, 2909 автомашин. Дивізія за ці чотирнадцять днів визволила 68 населених пунктів, при цьому зберігши боєздатність. Саме за ці бої дивізія отримала ім’я Лубенської, а її командир – Тарас Павлович Горобець - став Героєм Радянського Союзу.
За наступний рік війни Тарас Павлович був удостоєний ще п’ятьох орденів найвищого ґатунку – Леніна, Червоної Зірки, Суворова, Кутузова, Олександра Невського. Його дивізія брала участь у найкрупніших військових операціях II-го  Українського фронту 1944-1945 років – Умансько-Боташинській, Ясько-Кишинівській, Будапештській. За бої під містом Мішкольц (Угорщина) був нагороджений другим орденом Леніна.
Очолювана ним дивізія визволяла Молдавію, Румунію, Угорщину, Чехословаччину, Австрію і була нагороджена орденами червоного Прапора, Суворова, Богдана Хмельницького. У 1945-му  році йому було присвоєно генеральське звання.
Після війни Тарас Павлович продовжував служити в Радянській Армії, закінчивши курси командира при військовій академії імені Фрунзе. Він очолював 9, 16 стрілецькі бригади, 45-ту дивізію, і всюди, де служив, у Глухові, Іркутську чи в Печензі, він користувався авторитетом та повагою людей.
У 1953-му  році Тарас Павлович за станом здоров’я пішов з армії. Потім жив в Києві. Помер 6 грудня 1960 року. Похований  у Києві на Лук’янівському військовому кладовищі.

Календар подій

     12
3 456789
10 11 1213141516
17 181920212223
24 252627282930