Давидів Брід
ДАВИДІВ БРІД
Рік заснування: 1795.
Географічна характеристика: село розташоване на берегах річки Інгульця, за 14 км від районного центру і за 12 км від залізничної станції Біла Криниця. Площа: 2,045 км².
Рада, якій підпорядковується: Давидово-Брідська сільська рада.
Походження назви села: Свою назву поселення одержало за іменем Давида - власника корчми, яка стояла біля броду на річці Інгулець. Через брід також проходив чумацький шлях, по якому везли сіль з Криму. Давид допомагав переводити через річку проїжджих та звичайних прохожих людей, знаючи особливості місцевості. Так, за його доброту і допомогу людям в його честь було названо село.
Історична довідка: Село було засноване переселенцями (кріпосними селянами) із Рязанської губернії у 1795 році. З 1799 року село належало поміщиці Вольській Паладії Степанівні і складалося із 5-ти дворів. У 1856 році за указом царя Олександра ІІ в межах села Давидів Брід була виділена земля дружині колежського радника Лежелянского.
Радянська влада у селі була встановлена у січні 1918 року. У 1920 році с. Давидів Брід було виведено зі складу Великоолександрівської волості і утворено Давидово-Брідську волость, до якої увійшло 11 населених пунктів. У 1922 році було створено Давидово-Брідську сільську раду.
23 серпня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 12 березня 1944 року.
Сучасне життя: В селі функціонують: загальноосвітня школа, дитячий садок, лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, будинок культури.
Пам'ятки історії, архітектури та культурної спадщини: пам’ятник воїнам-односельцям, що загинули в роки Другої світової війни.
Використані джерела:
1. Історія міст і сіл Української РСР [Текст] : в 26 т. [Т. ?]: Херсонська область / гол. редкол.: П. Т. Тронько; редкол. тома: О. Е. Касьяненко [та ін.]. - К. : Гол. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1972. - С. 285.
2. Хроніка визволення Херсонщини. 26 жовтня 1943 - 12 квітня 1944 : зб. док. / упоряд.: І. Лопушинська, І. Сінкевич, О. І. Шинкаренко. - Херсон : Айлант, 2015. - С. 92.
3. Гаран Г. Тут гуляла козацька воля і проліг чумацький шлях / Г. Гаран // Жайвір. - 2013. - 31 серпня. - С.3.
4. Гімпель М. Нащадки Федори Лозунової / М. Гімпель // Наддніпрянська правда. – 1982. - № 56 ( 8 берез.). – С. 2.
Фотогалерея
