Товариство "Українська Хата" в Херсоні

Товариство "Українська хата"  

Того ж дня було вирішено створити комісію з підготовки статуту. До комісії увійшли Андрій Грабенко, Микола Чернявський, Терентій Якушев і Нестор Малеча. Збори звернулися до редакцій "Херсонських новин" і "Известей Херсонского уездного земства" з проханням відкрити українські рубрики. І незабаром в цих виданнях з'явилися власні українські відділи, в яких почали друкувати політичні заклики, статті, вірші та новини українського національного життя. Своєю метою новостворене товариство обрало "відродження українського народу і придбання йому відповідних часу прав в Державі Російській".

25 березня 1917 року в приміщенні II товариства Взаємного кредиту відкрилися установчі збори товариства "Українська Хата". Збори затвердили статут "Української Хати в Херсоні", головними завданнями якого було заснування шкіл, бібліотек, книгарень, читання просвітницьких курсів, публічних лекцій, проведення концертів та вечорів, тобто усього, що "працює на всіх напрямах, які ведуть до взаємного єднання окремих людей українського походження і пробудження їх національної свідомості".

В Тимчасову Раду товариства увійшли Андрій Грабенко, Нестор Малеча, Терентій Якушев, Іван Челюк, Хрисанф Лиханський, Юрко Шомін, Сергій Бобров, Кузьма Курінний та інші - усього 17 чоловік. Товариство очолив Микола Чернявський. До товариства записалося 103 члени, серед яких було й 10 жінок.

Товариство "Українська Хата в Херсоні" стала першим легальним українським національно-культурним та політичним товариством у нашому регіоні, провісником "Просвіти", українським політичним клубом, який об'єднав усіх свідомих українців навколо національно-демократичних, поступових ідей.

29 квітня 1917 року відбулися загальні збори “Української хати”, які підсумували перший місяць своєї роботи: товариство виросло майже втричі з 103 до 290 членів, налагоджено щотижневий випуск власного “Вісника…”, відкрито “український відділ” в “Известиях Херсонського повітового земства”, вийшли друком брошура “Статут товариства “Українська Хата” та “метелик” -  “Українські революційні пісні”, в читальні товариства “безплатно для усіх одержуються українські газети і видаються додому кожному членові товариства книги”, проводяться лекції, концерти.

1 липня 1917 р. в Херсоні у літньому біоскопі "Бомонд" (на розі вулиць Суворовської та Говардівської) розпочали свою роботу українознавчі курси для вчителів. Першими курсантами стали приблизно 150 вчителів. Вони прослухали лекції з нових для них предметів “методика вивчення української мови”, “історія розвитку української мови”, “історія української літератури” та “історія України”.

Це були перші легальні курси українознавства у Херсоні. З часом вони стали традиційними і проводилися для всіх бажаючих. Багато слухачів вперше дізналися про історію, літературу, культуру України. На початку двадцятих багато курсантів українознавчих курсів були ініціаторами прискорення українізації в Херсонському інституті народної освіти.

Ще у березні 1917-го, Микола Чернявський, Нестор Малеча та інші діячі “Української Хати”, вирішили терміново організувати видання українських книжок. За короткий час був налагоджений випуск листівок та брошур. Першими побачили світ і з успіхом розійшлися революційні “Українські пісні” (3 тисячі примірників) та Статут товариства "Українська Хата” (2 тисячі примірників). У книжковому магазині товариства до жовтня 1917 року було продано 25 тисяч примірників різних книг та брошур, які надходили до Херсона з усієї України.

"Українська Хата” як політична організація херсонського українства швидко втрачала свій авторитет. Починаючи з осені, товариство спіткали перші труднощі: брак коштів, відсутність приміщень, політичні утиски, розчарування у культурницькій роботі на фоні загострення політичної кризи.

Так з‘явилися плани реорганізації роботи “Української Хати”, створення власних національних кооперативів (видавничого, кредитового та споживчого), які б підтримали розвиток просвітницької справи.

Ці ідеї активно пропонував Іван Микитович Челюк. Наприкінці жовтня Микола Чернявський пішов у відставку, а товариство очолив відомий кооперативний діяч, український есер Іван Челюк. 5 листопада 1917 року на чергових загальних зборах він запропонував реорганізувати товариство в «Просвіту» і орієнтувати його виключно на вирішення культурно-просвітницьких завдань.

Календар подій

 123456
78910111213
141516 17 181920
21 222324252627
282930