ВОНИ КЕРУВАЛИ ХЕРСОНЩИНОЮ

Герб Херсонської губернії 
(1803-1920 рр.)

Воронцов М.С. (1782-1856)

 ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ

 Указом Сенату від 8 жовтня 1802 р. Новоросійська губернія була поділена на Катеринославську, Миколаївську і Таврійську губернії. Херсонський повіт увійшов до складу Миколаївської губернії. Миколаївська губернія існувала менше року.
Указом Сенату від 15 травня 1803 р. губернське управління з Миколаєва було переведено в Херсон і губернія стала іменуватися Херсонською.
Херсонська губернія складалася з чотирьох повітів: Єлисаветградського, Ольвіопольського, Тираспільського і Херсонського.
Згодом кількість повітів Херсонської губернії збільшилася за рахунок нових: Олександрівського, створеного в 1806 р., Одеського - у 1825 р., Бобринецького - у 1828 р. і Ананьївського - у 1834 р.
Після остаточного оформлення Херсонської губернії до її складу ввійшло шість повітів (Ольвіопольський і Бобринецький повіти були об'єднані з іншими повітами) з 18 містами, у тому числі Одеса і Миколаїв з передмістями (Одеське градоначальство і Миколаївське військове губернаторство).
До кінця XIX століття значних адміністративно-територіальних змін на Херсонщині не відбулося.
Протягом більше ста років, з 1803 по 1917 рр., значним фактором у суспільно-політичному та економічному житті Півдня України виступала діяльність цивільних губернаторів. Посада Херсонського цивільного губернатора як представника системи державної влади з'явилася в результаті складних територіальних та адміністративних перетворень. У відповідності з законодавством, херсонські цивільні губернатори здійснювали всі функції голови місцевої адміністрації.

Клушін П.М.

(дійсний статський радник (таємний радник), херсонський цивільний губернатор з 4 серпня 1861 по 21 серпня 1868 року)

Веселкін М.М.

(таємний радник, херсонський цивільний губернатор з 2 грудня 1893 по 13 червня 1897 року)

У березні 1918 р. від Криму до України відійшло три північних повіти, в тому числі Дніпровський, який став складовою частиною Херсонської губернії.
28 січня 1920 Всеукрревком прийняв постанову про розділ Херсонської губернії на Херсонську та Одеську. Центром Херсонської губернії став Миколаїв. У грудні 1920 р. Херсонська губернія була перейменована в Миколаївську. Херсон став повітовим центром Миколаївської губернії.
У 1922 році Одеська та Миколаївська губернії об'єднані в Одеську губернію. Херсонський повіт з цього часу входить до складу Одеської губернії.
У 1923 році Одеська губернія розділена на 6 округів, в тому числі і Херсонський округ з центром в Херсоні.
У 1930 році проведена нова адміністративно-територіальну реформа. Херсонський округ був ліквідований, а Херсонський сільський район переданий у відання Херсонської міської Ради депутатів трудящих.
У вересні 1937 року з Одеської області була виділена Миколаївська, до складу якої увійшли Херсон - місто обласного підпорядкування - і 12 районів.

 УТВОРЕННЯ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Про проголошення незалежності України

(Відомості Верховної Ради (ВВР) 1991, N 38, ст.502)

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки п о с т а н о в л я є:
Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою.
З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду та інші акти законодавства республіки.
1 грудня 1991 року провести республіканський референдум на підтвердження акта проголошення незалежності.

Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК
м. Київ, 24 серпня 1991 року
N 1427-XII

А К Т
ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,
- продовжуючи тисячолітню традиції державотворення на Україні,
- виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,
- здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує
н е з а л е ж н і с т ь У к р а ї н и та створення самостійної української держави - УКРАЇНИ.
Територія України є неподільною і недоторканною.
Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
24 серпня 1991 ртоку