Діяльність "Просвіти"

Діяльність товариства "Просвіта"

Для Херсонської "Просвіти" та "Української книгарні" головними в цей період стали проведення регулярних курсів української мови, розбудова української освіти, видання та розповсюдження українських книжок, розвиток українського мистецтва, - впровадження, за виразом Івана Микитовича Челюка, "живого українського слова".
З січня 1918 року починається в історії Херсона складний і кривавий період братовбивчої війни. І на тлі цих трагічних подій стає відчутним потужний розвиток українських національних культурно-просвітницьких інституцій: реорганізованої у "Просвіту" "Української Хати", "Української Книгарні", товариства "Думка", української вчительської спілки, української студентської громади, постійних курсів з української мови, українського національного театру тощо.
З приходом до влади гетьмана Скоропадського ставлення до українського національного руху на Херсонщині різко змінилося. Склалася ситуація, коли в умовах офіційно проголошеної Української держави просвітяни були вимушені працювати на ниві розбудови української культури в умовах неофіційного тиску влади.
Місцеву владу, яка поставилася до "Просвіти" вкрай вороже та з ненавистю, наслідувало й місцеве "зросійщене" громадянство. Воно дивилося на "Просвіту", за тогочасним висловом, "як на щось нелегальне та протизаконне". Але "Просвіта" працювала, потрохи змінюючи відношення й до себе, й до українського слова, української культури.
Крім проведення курсів з українознавства для вчителів, службовців та всіх бажаючих, товариство регулярно влаштовувало лекції та вечори для дорослих, читанки та ранки для малечі. У всіх початкових школах міста систематично проводилися читанки з чарівними ліхтарями. Усього прочитано за час існування товариства 250 лекцій та проведено 10 дитячих вистав.
Музично-драматичний гурток Товариства "Просвіта" в приміщенні Народного будинку влаштовував вистави двічі на тиждень по суботах і неділях, окрім того по неділях вдень проводилися дитячі ранки
Розвиваючи приклад Херсона, навколо міста з'являлися все нові й нові сільські товариства "Просвіта". 

В січні 1919 р. в Херсоні розпочало роботу відділення Українського національного союзу, яке розмістилося в приміщенні колишнього губернаторського будинку. Ініціаторами створення національного союзу були діячі "Просвіти".
12 січня був створений Український національний клуб. Представники українських політичних партій розпочали активно брати національно-просвітницькі функції на себе.
Але, товариство "Просвіта" працювало. В січні були організовані вже традиційні культурницькі заходи. В приміщенні "Просвіти", яка знову розташувалася в будинку Дворянського зібрання, проводилися різноманітні заходи українських просвітницьких інституцій.
В серпні 1919 р. Херсон був захоплений підрозділами Збройних сил Півдня Росії генерала А.Денікіна. На короткий час на Херсонщину повернулися дореволюційні порядки, з якими повернулося й негативне ставлення до "українського сепаратизму". Але "Просвіта" працювала. Правда, в більш жорстких умовах. Земські управи, які відновили свою діяльність, були поставлені в рамки, що обмежували їх повноваження і можливий вплив на розвиток просвітницького руху.
Одним з перших своїх рішень Тимчасова колегія по управлінню народними училищами при Херсонській управі. фактично заборонила українські школи. При цьому у діючих школах скасовувалося викладання українознавства (тобто "Історії та географії України"), викладання "історії малоросійської літератури" вважалося необов'язковим. В цих умовах товариство "Просвіта" могло розраховувати лише на власні сили й допомогу власної громади.
На допомогу "Просвіті" прийшли українські кредитові товариства, які розгорнули в той час активну фінансову діяльність. Українські кооперативні організації (товариство імені Левицького, "Українська книгарня", "Україна", "Об'єднання", "Союзкредіти") уклали між собою угоду про пропорційний розподіл коштів на фінансування культурно-просвітницької роботи Херсонської "Просвіти". Це дало можливість підтримати всі головні просвітницькі проекти товариства: роботу національного театру, двох українських початкових шкіл, дитячого садка, української гімназії, бібліотеки.
В листопаді представники товариства "Просвіта" вирішили домогтися введення викладання української мови в середніх учбових закладах міста і отримати дозвіл на відкриття української гімназії й цей дозвіл вони отримали.
У лютому 1920 р. в Херсоні остаточно була встановлена Радянська влада. В умовах відносного плюралізму товариство "Просвіта", яку підтримувала спілка кооперативів Херсонщини та українські партії, продовжила свою роботу.