ЧАПЛИНСЬКИЙ РАЙОН

* Умовні позначення на археологічних картах

 

СТОЯНКА, СТІЙБИЩЕ НОВОВОЛОДИМИРІВКА ІІ. Палеоліт, Доба Бронзи.

Має статус пам’ятки національного значення. Знаходиться за 1,5 км на південний захід від села Нововолодимирівка, на розі, утвореному невеликою плейстоценовою балкою та берегом Сивашу, пов’язана геоморфологічно з ділянкою краю субаеральної рівнини, що примикає до відносно крутого схилу заввишки 5,6 м над рівнем води. Двошарова унікальна пам’ятка.
Відкрита (1983) та досліджувалась шурфовкою (1984) й розкопками (1985, 1987) М. Оленковським. Загальні розміри пам’ятки 15х15 м. Оранкою не пошкоджувалась, частково зруйнована окопом 2-ї Світової війни.
Нижній культурний шар – пізньопалеолітична стоянка. Залягає на глибині 0,5-0,84 м, в горизонті осолонцованого суглинку. Досліджена одним суцільним розкопом на площі 100 кв.м. Більша частина стоянки розкопана. Планіграфічними дослідженнями виявлено дві чіткі структурні господарські ділянки – місце використання знарядь праці та місце їх виготовлення. Знайдено крем’яні вироби, знаряддя з щільного вапняку та талькового сланцю, шматки фіолетово-червоної вохри, уламки кісток тварин, що належать коню та бізону (по 1 особі). Колекція крем’яних виробів складає біля 2 тис. екземплярів. Знаряддя праці численні, досягають двох сотен. Колекція, за своєю мінітюризацією усіх виробів з кременю (пов’язаних з суперекономним використанням сировини), не має аналогів серед палеолітичних пам’яток України. Відноситься до кінця середньої пори пізнього палеоліту (19340±95, Кі-6203). Є основною пам’яткою нововолодимирівської культури.
Верхній культурний шар – залишки стійбища доби бронзи. Слабонасичений, досліджений на площі біля 50 кв.м, залягав у голоценовому грунті на глибині 0,33-0,44 м. Пам’ятка частково зруйнована схиловими змивами балки, уціліла частина розкопана повністю. Зібрано фрагменти ліпних глиняних посудин, абразивні знаряддя з пісковику, крем’яні відщепи, кістки свійських тварин (корів). Відноситься до катакомбної культури (початок 2 тис. до н.е.). Є короткочасовим скотарським табором.
Може використовуватись в деяких туристичних напрямках.

СТОЯНКА НОВОВОЛОДИМИРІВКА VII. Палеоліт.

Знаходиться за 3 км на південний захід від села Нововолодимирівка, на похилому березі Сивашу, на 5-6 м вище рівня води.
Відкрита (1983) та досліджувалась шурфовкою (1987) М. Оленковським. Розміри стоянки не встановлено. Площа розповсюдження підйомного матеріалу 50х250 м. Окремі знахідки залягають в лесі, на глибині 1-1,5 м.
Зібрано нечисленну колекцію крем’яних виробів. Пам’ятка відноситься до пізнього палеоліту. Розкопки не проводились. Поверхня задернована, оранкою не пошкоджувалась.

СТОЯНКА ІВАНІВКА-ПРИСИВАСЬКА ІІ. Мезоліт.

Знаходиться за 1,6 км на південний захід від села Іванівка, на березі Сивашу, у 0,3 км від впадіння Іванівської балки, висота над рівнем Сивашу 0,4-0,8 м.
Відкрита у 1985 р. М. Оленковським. Первинна площа стоянки не встановлена. Археологічний матеріал зібрано вздовж берега, на протязі до 100 м., на розмитій площинними змивами поверхні суглинку та у піску, намитому прибоєм Сиваша, смузі завширшки до 20 м. На частині стоянки зберігся дуже слабонасичений культурний шар, простежений у береговому обриві.
Зібрана колекція крем’яних виробів нараховує до 2-х сотен знахідок.
Пам’ятка відноситься до кукрекської культури, датується пізнім мезолітом (6 тис. до н.е.). Розкопки не проводились.

НОВОВОЛОДИМИРІВСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ. Доба Бронзи.

Знаходиться за 2,5 км на південний захід від села Нововолодимирівка, на низькому похилому березі Сивашу, на висоті 2-3 м над рівнем води.
Відкрите (1983) та досліджувалось шурфовкою (1987) М. Оленковським. Орієнтовна площа пам’ятки 30х60 м. Шурфами встановлено, що культурний шар міститься в товщі голоценового грунту, на глибині 0,25-0,35 м.
Зібраний матеріал складається з уламків керамічного посуду, абразивних знарядь з каменю-пісковику, крем’яних відщепів, кісток тварин. Посуд типологічно різноманітний: горщики (у тому числі прикрашені валиком), чаша, миски-сковорідки.
Поселення відноситься до білозерської культури доби пізньої бронзи (12-11 ст. до н.е.). Невеликі розміри та слабка насиченість культурного шару вказують на нетривалість його функціонування. Поверхня пам’ятки задернована. Поселення пошкоджене окопом 2-ї Світової війни.

КУРГАНИ – 160 насипів.

Календар подій

    123
45678910
11121314151617
181920 21 222324
25262728293031