НОВОВОРОНЦОВСЬКИЙ РАЙОН

* Умовні позначення на археологічних картах

 

МИХАЙЛІВСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ. Енеоліт, Доба Бронзи.

Пам’ятка археології національного значення. Знаходиться за 4 км на південь від с. Михайлівка, на високому березі Каховського водосховища. Відкрите на початку 1950-х років. У 1950-х – 1960-х роках досліджувалось розкопками на великій площі експедиціями Інституту археології АН УРСР. Пам’ятка досить велика, охоплює три пагорби. Три культурні шари відносяться до трьох різних культурно-стратиграфічних періодів існування пам’ятки. У верхньому горизонті досліджено залишки потужних стін захисного комплексу. Поселення верхнього шару є, таким чином, найдавнішим городищем Херсонщини, а можливо й України.
Унікальна пам’ятка археології. Одна з найбільш відомих в світі археологічних пам’яток України. Датується 4-3 тисячоліттями до н.е. На превеликий жаль, на початок 21 століття збереглося не більше 10 відсотків її площі.

ЗОЛОТОБАЛКІВСЬКЕ ПІЗНЬОСКІФСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ.

Розташоване на першій надзаплавній терасі, під високим крутим корінним берегом Дніпра, навпроти центральної частини с. Золота Балка. Вперше згадувалось ще на рубежі 19 та 20 століть В.І. Гошкевичем. Повномасштабні розкопки проводились з 1951 по 1959 роки, спочатку А.В. Добровольським, а пізніше М.І. Вязьмітіною. Складалось з двох частин – огородженої кам’яною стіною та неогородженої. Досліджене на площі біля 2500 кв.м.
Дослідженням виявлено кам’яне будівництво. Будинки складали житлові комплекси типу садиб, з внутрішнім двориком, огородженим кам’яним парканом. Будинки багатокімнатні. Виявлено також і легкі глинобитні наземні споруди та напівземлянки. Багато господарчих ям. Акрополь огороджений стінами завтовшки 2,2 та 1,2 м. Споруджено їх на рубежу нашої ери.
Здобуто величезний та різноманітний археологічний матеріал. Є кілька унікальних знахідок – мармурова голова Геракла, 2 теракотові статуетки у вигляді Ерота на козлі та хлопчика з гусем, сердолікова гемма з зображенням орла на олтарі.
У широкому плані датується 2 ст. до н.е – 3 ст. н.е. Збереглося до початку 21 століття не більше однієї двадцятої частини цієї унікальної пам’ятки археології.

ЗОЛОТОБАЛКІВСЬКИЙ ПІЗНЬОСКІФСЬКИЙ ГРУНТОВИЙ МОГИЛЬНИК.

Пам’ятка археології національного значення. Знаходиться на північний захід від Золотобалківського поселення, на високому корінному березі Дніпра, на розі, утвореному впадінням глибокої давньої яруги в долину річки. Відкритий у 1951 р. К.А. Бреде. Досліджувався розкопками В.Ф. Пешанова, Е.О. Симоновича, М.І. Вязьмітіної у 1950-1960-ті роки та М.П. Оленковського у 1980 р. Досліджено 87 пізньоскіфських та 11 пізньобронзових поховань. Виявлено численний та цікавий археологічний матеріал. Датується, переважно, 1 ст. до н.е. – 1 ст. н.е.
Може використовуватись як туристичний об’єкт на інтелектуально-елітарних маршрутах.

СТОЯНКА, ПОСЕЛЕННЯ ЛЕОНТІВКА. Палеоліт, Доба Бронзи.

Пам’ятка археології національного значення. Знаходиться за 2 км на північ від села, на другій терасі правого берега Дніпра, в межах ліквідованого села Анастасівка.
Відкрито (1974) та досліджено розкопками (1978-1980) М. Оленковським. Пам’ятка двошарова.
Нижній культурний шар – залишки фінальнопалеолітичної стоянки. Досліджений розкопом та двома шурфами на площі 38 кв.м. Значна колекція археологічного матеріалу зібрана в розмивах берега. Матеріал нараховує біля 1600 крем’яних виробів. Численний та різноманітний комплекс знарядь (біля 400 екз.). Фауністичні залишки належать бізонам або коням. Стоянка відноситься до осокорівської археологічної культури. За геологічними даними може синхронізуватися з фазою потепління аллерьод. Радіовуглицева дата – 12150±90 (Кі-6201).
Верхній культурний шар – залишки поселення доби ранньої бронзи. Досліджений двома розкопами та шурфами, на площі 68 кв. м. Культурні залишки залягають в товщі похованого голоценового грунту, на глибині 0,8-1,5 м. Археологічний матеріал достатньо численний. Знайдено уламки ліпного керамічного посуду (горщики, чаші, мініатюрні посудини), кварцеві та пісковикові пести-терочники і розтиральники, поодинокі крем’яні вироби, шматочки вохри. Частина посуду орнаментована – відтисками шнура, прокресленими стрічками, вдавленнями, наліпними валиками. Поселення відноситься до катакомбної культури, можливо її пізньої фази. Датується в межах 19-17 століть до н.е.
Досліджено також дитяче поховання, опущене з культурного шару поселення й одночасне з ним. Здійснене в овальній грунтовій ямі. Кістяк поганої збереженості. Матеріал складається з ліпної керамічної чаші, бронзової сережки, крем’яного відщепа (лежав у чаші).

ПОСЕЛЕННЯ АНАСТАСІВКА. Доба Бронзи.

Знаходиться за 1 км на північ від села Михайлівка, на розі, утвореному лівим берегом Анастасівської балки та правим берегом Дніпра.
Відкрите (1979) та обстежувалось (1980-1981, 1984, 1997) М. Оленковським. Площу пам’ятки не встановлено. Знаходиться на другій терасі, яка підіймається на 2,5-4,0 м над водною поверхнею водосховища.
Археологічний матеріал складається з уламків ліпних горщиків, частина з яких орнаментована відбитками шнура, та кісток тварин.
Розкопки не проводились. Більша частина пам’ятки вже знищена водосховищем. За типологією це невелике стійбище. Відноситься до катакомбної культури доби ранньої бронзи (початок 2 тис. до н.е.).

ГАВРИЛІВСЬКЕ ПІЗНЬОСКІФСЬКЕ ГОРОДИЩЕ.

Пам’ятка археології національного значення. Знаходиться за 3 км на північний схід від с. Гарилівка, на пологому схилі корінного берега Долини Дніпра. Згадувалось О.П. Чирковим ще у 1860-ті роки. Обстежувалось О. Афанасьєвим-Чужбинським, В.І. Гошкевичем (який склав план городища), І.В. Фабриціус. У 1951-1954 рр. розкопки здійснено К.А. Бреде та Н.М. Погребовою. З 1975 р. неодноразово обстежувалось М.П. Оленковським.
Складалось з акрополю та великого за площею селища. Дослідженнями встановлено наявність кам’яного, глинобитного та напівземлянкового будівництва. Акрополь було обнесено кам’яною стіною. У південній частині простежено в’їзд на городище. Перед валом знаходився глибокий та широкий рів. До в’їзду на городище вела вимощена дорога, завширшки 4 м.
Археологічні знахідки досить різноманітні та дуже численні – абсолютно переважає різноманітний посуд, знайдено знаряддя праці та прикраси. Специфікою пам’ятки є широке використання кістяних виробів (можливо їх виробництво являло ремісничу спеціалізацію населення). Датується 2 ст. до н.е – 2 ст. н.е. Не зважаючи на знищення абсолютної більшості площі Каховським водосховищем, може бути використане для деяких видів туристичних оглядин.

ГАВРИЛІВСЬКЕ ПІЗНЬОСКІФСЬКЕ СЕЛИЩЕ.

Знаходиться за 4 км на північ від с. Гаврилівка. Відкрите М.П. Оленковським у 1997 р. У південній частині пам’ятки виявлено досить великий зольник. Археологічний матеріал – уламки амфор, ліпного та червонолакового посуду. Датується 1 ст. до н.е – 2 ст. н.е.

ГАННІВСЬКЕ ПІЗНЬОСКІФСЬКЕ ГОРОДИЩЕ.

Пам’ятка археології національного значення. Знаходиться за 3 км на північний схід від с. Дудчани, на пологому схилі високого корінного берега долини Дніпра. Вперше зафіксоване О.П. Чирковим ще у 19 ст. Обстежувалось В.І. Гошкевичем (зі складанням плану), Н.М. Погребовою, А.О. Щепинським, М.П. Оленковським (багатократно з 1975 р.). У 1984, 1986-1987 роках проведено розкопки М.І. Абікуловою, Н.О. Гаврилюк та Є.В. Черненком. Досліджено 800 кв. м площі.
Пам’ятка складається з акрополю та передмістя. Споруди переважно кам’яні, але є й глинобитні та напівземлянкові. Багато господаських ям, переважно грушевидні. Акрополь обмежений земляним валом з кам’яною стіною на ньому та глибоким й відносно широким ровом. Біля входу в акрополь зафіксовано прямокутну в плані вежу, що примикала до фортечної стіни.
Масовий археологічний матеріал представлено різноманітним посудом, кам’яними знаряддями, кістками тварин. Виявлено також: бронзову монету з зображенням Борисфена, підвіску у вигляді священого скарабею, бронзові сережки, залізне вістря стріли. Датується 2 ст. до н.е. – 2 ст. н.е.
Перспективний туристичний об’єкт після налагодження відповідної інфраструктури. Може використовуватись у тематично різнонаправлених турах.

КУРГАНИ – 273 насипи.

Календар подій

 12 3 456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031