ЦЮРУПИНСЬКИЙ РАЙОН

* Умовні позначення на археологічних картах

 

СТОЯНКА ВЕЛИКІ КОПАНІ 1”а”. Мезоліт.

Знаходиться за 2,5 км на схід від села Великі Копані, у межах Козачолагерської арени Нижньодніпровських пісків, у південній частині котловини розміром 60х100 метрів.
Відкрита (1973) та обстежувалась (1974-2002) М. Оленковським. Культурний шар перевідкладений. Підйомний археологічний матеріал утворює на поверхні еолового видуву підокругле скупчення діаметром до 16 метрів.
Колекція археологічного матеріалу перевищує 200 крем’яних виробів. Знахідки не патинізовані.
Пам’ятка фінального мезоліту (6 тисячоліття до н.е.). Культурну належність невизначено. Розкопки не проводились.

ПОСЕЛЕННЯ ВЕЛИКІ КОПАНІ 1”б”. Доба Бронзи.

Знаходиться за 2,5 км на схід від села Великі Копані, в межах Козачолагерської арени Нижньодніпровських пісків, у північно-східній частині котловини розміром 60х100 метрів, на відстані до 30 м від стоянки Великі Копані 1”а”.
Відкрите (1973) та обстежувалось (1974-2002) М. Оленковським. У 1978 році здійснено розкопки для визначення збереженості пам’ятки. На площі 8 кв.м досліджено культурний шар завтовшки 0,7 м, який являв собою горизонт темно-сірого піску, зафарбованого попелом. У цілому, культурні залишки складають скупчення розміром 20х35 м, площею біля 500-600 кв.м.
Колекція археологічного матеріалу, з розкопок та зборів на поверхні, представлена фрагментованим ліпним керамічним посудом та крем’яними виробами.
Пам’ятка відноситься до катакомбної культури доби ранньої бронзи (20-18 ст. до н.е.). Значна її частина знищена еоловими процесами. За типологією вона є залишками короткочасного стійбища скотарів. Частково зайнята сосновим лісонасадженням.

ПОСЕЛЕННЯ ВЕЛИКІ КОПАНІ 1”В”. Доба Бронзи.

Знаходиться за 2,5 км на схід від села Великі Копані, у межах Козачолагерської арени Нижньодніпровських пісків, у центральній частині котловини розміром 60х100 м, між пам’ятками Великі Копані 1”а” та “б”.
Відкрите (1973), досліджувалось розкопками (1977, 1983, 1984, 1988) та обстежувалось (1974-2002) М. Оленковським. Загальна площа пам’ятки не перевищує 600 кв. м. Культурний шар добре зберігся в останці, який повністю досліджено розкопками. На іншій площі культурний шар частково пошкоджений, у верхній частині, або знищений еоловими процесами, з залишенням можливостей достатньо повноцінних планіграфічних досліджень.
На розкопаній площі (216 кв.м.) виявлено напівземлянку, 2 вогнища відкритого типу, дещо заглиблені, та господарчу яму. Більше вогнище є центром окремого скупчення культурних залишків, з яким пов’язане бронзове ливарство. Напівземлянка являє собою підокруглу камеру діаметром біля 8 м, з вхідним коридором. У центрі камери знаходиться вогнище – діаметром 0,8 м, заглиблене на 10-11 см. Навколо вогнища виявлено 7 ямок (діаметром 18-41 см, завглибшки 24-33 см) які могли слугувати ячейками для горщиків. Археологічні знахідки численні та різноманітні. Колекція складається з кераміки; бронзових, крем’яних та кам’яних виробів; прикрас зі скла та фаянсу; фауністичних залишків.
Пам’ятка білозерської культури доби пізньої бронзи (12-11 ст. до н.е.). За сумою чинників – природнє оточення, господарська специфіка, соціальна структура, одночасно функціонуючий комплекс матеріальної культури – унікальна. За своєю соціально-економічною структурою – це довготривале скотарське стійбище. Враховуючи наявність на ньому більш-менш довготривалого стаціонарного житла, пам’ятку можна вважати сезонним поселенням однієї маленької скотарської соціальної ячейки (сім’ї).
Може бути привабливою для використання у кільках напрямках внутрішнього туризму.

ПОСЕЛЕННЯ ВЕЛИКІ КОПАНІ 2. Доба Бронзи.

Знаходиться за 2,6 км на схід від села Великі Копані, в межах Козачелагерської арени Нижньодніпровських пісків, в західній частині дна овальної котловини розміром 80х100 м, оточеної піщаними буграми заввишки 4-7 метрів.
Відкрите (1973) та обстежувалось (1974-2002) М. Оленковським. Скупчення археологічного матеріалу утворює на поверхні коло діаметром до 25 м. Культурний шар у верхній частині знищений еоловими процесами.
Археологічний матеріал складається з ліпного глиняного посуду, крем’яних та бронзових виробів, абразивних знарядь, фауністичних решток. Кераміка представлена уламками посудин (переважно горщиків), половина з яких була прикрашена накольчастим, мотузковим та заглибленим лінійним орнаментом. Вироби з бронзи – шила, голка, невизначені фрагменти речей. Свідчення бронзового ливарства представлені відбитим литником відливки, виплесками та шлаками. Фауністичні залишки належать вівцям та коню або великій домашній худобі.
Пам’ятка відноситься до катакомбної культури доби ранньої бронзи (20-18 ст. до н.е.). Є залишками сезонного скотарського стійбища. Розкопки не проводились. Пошкоджена сосновим лісонасадженням.

СТОЯНКА ВЕЛИКІ КОПАНІ 4. Мезоліт.

Знаходиться за 3 км на північний схід від села Великі Копані, в межах Козачелагерської арени Нижньодніпровських пісків, на дні піщаної котловини діаметром до 60 метрів, оточеної буграми висотою 4-6 метрів.
Відкрита (1973) та обстежувалась (2001) М. Оленковським. Культурний шар, вірогідно, перевідкладений еоловими процесами. Площа розповсюдження підйомного матеріалу складає 15х30 м.
Нечисленна колекція археологічного матеріалу складається тільки з крем’яних виробів. Патинізовані та обпалені знахідки поодинокі.
Розкопки не проводились. Однозначне культурне визначення неможливе, найближчі аналогії в гребиніківській культурі. Датується фінальним мезолітом (7-6 тисячоліттями до н.е.). Повністю зайнята сосновим лісонасадженням.

СТОЯНКА ВЕЛИКІ КОПАНІ 7. Мезоліт.

Знаходиться за 1,9 км на північ від села Великі Копані, в межах Козачелагерської арени Нижньодніпровських пісків, на дні піщаної котловини діаметром до 40 метрів.
Відкрита (1974) та обстежена (1976, 2001) М. Оленковським. Культурний шар перевідкладався, внаслідок чого площа пам’ятки значно перевищує первинну площу стоянки. Підйомний матеріал розповсюджений на площі 20х35 м. Археологічний матеріал складається з крем’яних виробів.
Пам’ятка відноситься до пізнього мезоліту (7-6 тисяч. до н.е.). Культурна належність не визначена. Повністю засаджена сосною.

СТОЯНКА ВЕЛИКІ КОПАНІ 10. Мезоліт.

Знаходиться за 1,6 км на північний схід від села Великі Копані, в межах Козачелагерської арени Нижньодніпровських пісків, на дні овальної піщаної котловини, розміром 30х40 м.
Відкрита (1974) та обстежувалась (1977-1979, 2001) М. Оленковським. Культурний шар перевідкладений, залягає під поверхнею. Підйомний матеріал розповсюджений на площі 20х30 м. Зібрано невелику колекцію крем’яних виробів.
Пам’ятка відноситься до пізнього мезоліту (7-6 тисяч. до н.е.). Розкопки не проводились. Повністю засаджена сосновим лісонасадженням.

СТОЯНКА ВЕЛИКІ КОПАНІ 54. Мезоліт.

Знаходиться за 3,5 км на схід від села Великі Копані, в межах Козачелагерської арени Нижньодніпровських пісків, на дні округлої котловини діаметром біля 35 м, у північно-західній її частині.
Відкрита (1977) та досліджувалась розкопками й обстеженнями (1978-1979, 2001) М. Оленковським. Шурфовками встановлено перевідкладення культурних залишків еоловими процесами. Більша частина археологічних знахідок виявлена в еоловому шарі піску, де вони складали скупчення діаметром до 14 м. Частина колекції складається з матеріалу, зібраного на поверхні.
Крем’яний комплекс знахідок нараховує понад 500 екземплярів. Археологічний матеріал унікальний за рівнем мініатюризації усіх категорій виробів (розмір яких 0,6-2,0 см). Аналогів за цим параметром в межах України не має жодна пам’ятка кам’яного віку. Серед знахідок – нуклеуси, знаряддя, заготовки, відходи виробництва. Біля 20% виробів патинізовані, значна частка знахідок обпалена, що може вказувати на холодну пору року функціонування стоянки.
Пам’ятка пізнього мезоліту (7-6 тисяч. до н.е.). Культурно індивідуальна (деякі аналогії має як у гребиніківській, так і в гірськокримській культурах).

СТОЯНКА ВЕЛИКІ КОПАНІ 63. Мезоліт.

За 3,2 км на схід від села Великі Копані, в межах Козачелагерської арени Нижньодніпровських пісків, на схилі крупної піщаної овальної котловини розміром 100х150 м.
Відкрита (1978) та обстежена (1979, 2001) М. Оленковським. Культурний шар перевідкладений еоловими процесами, горизонт археологічних знахідок пов’язаний з верхньою товщею навіяного піску. Первинна площа стоянки не встановлена. Археологічний матеріал зібрано на поверхні, на площі 15х45 м.
Колекція складається з крем’яних виробів: знаряддя, заготовки та відходи виробництва. Пам’ятка пізнього мезоліту. Культурна належність не з’ясована. Розкопки не проводились.

СТОЯНКА ВЕЛИКІ КОПАНІ 64. Неоліт.

Знаходиться за 3,0 км на схід від села Великі Копані, в межах Козачелагерської арени Нижньодніпровських пісків, на дні округлої піщаної котловини діаметром біля 90 м.
Відкрита (1978) та обстежувалась (1979, 2001) М. Оленковським. Археологічний матеріал зібрано на поверхні розвіяної ділянки дна, на площі 9х30 м.
Знайдено фрагмент дрібнопористої кераміки та понад 120 крем’яних виробів. Найвірогідніше, відноситься до розвинутого неоліту (5 тисяч. до н.е.). Розкопки не проводились.

СТОЯНКА ПОДО-КАЛИНІВКА 8. Неоліт.

Знаходиться за 3,5 км на північний захід від села Подо-Калинівка, в межах Козачолагерської арени Нижньодніпровських пісків, на нижньому рівні схилу борту котловини овальних обрисів, що має загальні розміри 50х130 м та оточена буграми заввишки до 4 м.
Відкрита (1978) та обстежувалась (1979, 2001) М. Оленковським. Первинна площа стоянки не визначена. Культурний шар частково перевідкладений еоловими процесами. Підйомний матеріал концентрувався на площі 10х20 м, уздовж схилу.
Археологічний матеріал складається з колекції крем’яних виробів, що нараховує біля 240 екземплярів. Відноситься, скоріш за все, до першої половини неоліту (5 тисяч. до н.е.). Розкопки не проводились.

ПОСЕЛЕННЯ КРИНКИ-ШКОЛА. Доба Бронзи.

У межах села Кринки, за 20 м на захід від сільської школи, на другій терасі та схилі лівого берега Дніпра, у межах Козачелагерської арени Нижньодніпровських пісків.
Відкрите (1977) та обстежене (2001) М. Оленковським. Археологічний матеріал зібрано в кількох еолових видувах, що утворились в різних частинах поселення. Площа пам’ятки не визначена, але складає не менше 2000 кв.м.
Зібрано досить численний археологічний матеріал, що нараховує понад тисячу уламків ліпного керамічного посуду та абразивні знаряддя з каменю-пісковику (зернотерки, розтиральники). Значна частина посудин – з лощеною зовнішньою поверхнею, часто прикрашених валиками.
Пам’ятка є залишками недовготривалого поселення сабатинівської культури доби пізньої бронзи (14-13 ст. до н.е.). Розкопки не проводились. У 2000 році на її площі закладено сільську садибу.

БРИЛІВСЬКИЙ МОГИЛЬНИК, Доба Бронзи.

Унікальний археологічний об’єкт зі статусом пам’ятки національного значення. Знаходиться за 1 км на захід від смт. Брилівка, за 300 м від невеличкого поду. Відкрито у 1985 році А.М. Пулинцем. У 1986-1987 рр. розкопки проводились А.М. Пулинцем та Червонознам’янською експедицією Інституту археології НАНУ, під керівництвом Г.Л. Євдокімова. Грунтова частина могильника складається з 3-6 рядів поховань, витягнутих з заходу на схід. Кістяки залягали на правому або лівому боці, головою на південний захід, у прямокутних ямах. Інвентар представлений керамікою, прикрасами, знаряддями праці. Типологічно є грунтово-курганним могильником. Відноситься до білозерської культури. Датується 12-11 століттями до нашої ери.

ОЛЕШКІВСЬКА ЗАПОРОЗЬКА СІЧ.

Пам’ятка археології національного значення. Знаходиться на північно-східній околиці м. Цюрупинськ (Олешки). Вивчалась у першій третині 20 ст. В.І. Гошкевичем та І.В. Фабриціус. У 1990 р. дослідження відновились, після віднайдення місця розташування залишків Січі Д.Я. Телегіним та А.О. Сокульським, експедиціями під керівництвом Д.Я. Телегіна та О.М. Тітової.
Січ засновано у 1711 році, після витіснення російськими військами козаків з правобережного Нижнього Подніпров’я. Проіснувала до 1728 р., коли запорожці повернулись спочатку на місце існування Чортомлицької, а потім Кам’янської Січі.
Пам’ятка пов’язана з важливими подіями української історії, а відтак, у подальшому буде все більш цікавою не тільки для іноземців, а й для українців. Не зважаючи на незовсім задовільне збереження залишків Січі, об’єкт може бути туристично-привабливим, за умови проведення досліджень та музеєфікації виявлених залишків.

КУРГАНИ 81 насип.

Календар подій

    123
45678910
11121314151617
181920 21 222324
25262728293031