Деокупація Правобережної Херсонщини очима Дмитра Комарова
Дмитро Комаров - відомий український журналіст та телеведучий, який після 24 лютого 2022 року поставив свою мандрівничу діяльність на паузу та активно працює на інформаційному фронті, розповідає та показує жахіття, які творять російські окупанти на українській землі.
Документальний проект "Рік" від команди "Світу навиворіт" - це авторський погляд Дмитра Комарова на війну, унікальні, рідкісні та ексклюзивні коментарі від тих, чиїми руками та розумом твориться майбутня перемога України. Звичайно ж, головні герої проєкту Дмитра – прості українці, люди, які вже майже рік щодня героїчно показують свою силу та міць. Дмитро Комаров на власні очі побачив та зафільмував жахіття щойно звільнених Бучі, Ірпеня та Гостомеля. Він бачив перші емоції людей одразу після деокупації Київщини, Харківщини, Херсонщини…
У листопаді 2022 року Дмитро Комаров став першим журналістом, який потрапив до щойно звільненого Херсона. Він задокументував кадри міста, зруйнованих сіл після окупації, побував в аеропорту Чорнобаївки, куди прилітав кілька років тому на зйомки "Мандруй Україною", поспілкувався з місцевими жителями про життя в окупації.
"Одразу після звільнення Херсону, першими емоціями були страх і шок. Ми їхали через абсолютно розбиті села, де не було нічого живого. Розбиті дороги, заміновані поля. Але Херсон зустрів нас цілим. Скрізь висіли плакати «Россия здесь навсегда». Люди знімали їх в перший же день після звільнення. Скрізь було чути сигнали машин, святкові, щасливі вигуки. І всюди були люди з щасливими очима та усмішками", — пригадує Дмитро Комаров.
Через рік Дмитро Комаров знов повернувся у Херсон, і побачив його — зовсім іншим: росіяни руйнують місто, постійно його обстрілюють, через обстріли гинуть люди...
«Ми побачили місто зовсім іншим. Розбитим, із щоденними прильотами, що відбуваються 24/7 по всій території: по цивільній інфраструктурі, по мирному населенню. Щотижня гинуть люди. Всі мешканці — в зоні ризику. Я усвідомив, що навіть читаючи щодня новини про Херсон і дивлячись репортажі звідти, я взагалі не розумів, що там відбувається. Лиш проживши там кілька днів, я відчув весь той біль, який щодня відчувають люди», — розповідає автор фільму.
Напереродні річниці звільнення Херсона, яке пробуло в окупації більше восьми місяців, відбувся показ першої частини трьохсерійного документального фільму «Рік. Херсон». Журналіст зібрав ексклюзивні кадри та свідчення учасників подій того часу на Херсонщині, які допоможуть переосмислити виклики війни та по-новому подивитись на події річної давнини.
У першій частині кінострічки Дмитро Комаров показав архівні кадри, зняті у листопаді минулого року: Посад-Покровське, Чорнобаївка, аеропорт «Херсон» — і який вигляд ці місця мають зараз, через рік після звільнення. Більше уваги приділено славнозвісній Чорнобаївці – місце сили наших військових та місце страху і смерті російських окупантів.
Чому російські війська раз за разом повертались в Чорнобаївку, де 26 разів поспіль отримували бойове ураження? Як вибивали росіян з їхніх нор - укриттів в землі? Як вистояв Херсон? Які хитрощі використовували українські Сили Оборони, щоб витіснити ворога?Як місцеві жителі, знаходячись в окупації, ризикуючи власним життям, допомагали наближати звільнення рідної землі?
Відповіді на ці питання можна почути у першій частині документального фільму "Рік.Херсон"
"Дуже хочеться, щоб усі ми, всі українці, які живуть в інших містах, пам'ятали про те, що відбувається в Херсоні. Після 11 листопада 2022 року ми вважаємо місто звільненим, але про остаточну перемогу говорити зарано. Там постійні обстріли. Лівовобережна частина Херсонщини – досі під окупацією. Херсонці говорять як один – окупація - страшніша за обстріли. Тому що це повна відсутність свободи. Тому пам'ятаємо про це і допомагаємо кожен, чим може", — додав Дмитро Комаров.
