ВИДАТНІ ПОСТАТІ ХЕРСОНЩИНИ

Давні часи (до 1917 року)

 

 ГУМАНЕНКО ВОЛОДИМИР ПОЛІКАРПОВИЧ

 

[1911-1982]
  Герой Радянського Союзу

Володимир Полікарпович Гуманенко народився 27 липня 1911 року у Скадовську в сім’ї робочих. Після закінчення чотирьох класів, у 1928 році, Володимир Гуманенко переїздить до Сімферополя. У 1933 році був оголошений комсомольський призов добровольців у Робітничо-Селянський Червоний флот. Володимир Гуманенко закінчив курси командирів торпедних катерів, потім – курси підготовки командного складу Червонопрапорного Балтійського флоту. Після цього був призначений спочатку командиром ланки, а потім - і загону торпедних катерів.
Свою першу бойову операцію Володимир Гуманенко провів на 23-й день Великої Вітчизняної війни – 13 липня 1941 року. Уже в цьому першому бою Володимир Полікарпович проявив себе як новатор і саме тому зміг виграти.
Наприкінці липня 1941 р. Гуманенко взяв участь у бою проти п’яти ворожих міноносців, з яких троє пішло на дно. Ще однією яскравою операцією катерників під командуванням В.Гуманенко став бій біля острова Ефель 27 вересня 1941 року.
Володимир Гуманенко був воїном-новатором морського бою, майстром торпедних атак. Він дуже добре вивчив оперативно-тактичні можливості фашистів і вміло використовував їх слабкі сторони під час бою. Тому і стало можливим перемагати при співвідношенні чотири проти сорока восьми; проводити самостійні бойові дії без прикриття авіації і без сприяння інших типів кораблів та берегової артилерії. Вперше стали можливими торпедні атаки в умовах хорошої видимості та торпедні залпи із дистанції впритул. В.Гуманенко вміло поєднував точний розрахунок із ризиком і завдяки цьому завжди виходив переможцем. 
3 квітня 1942 року за особливу мужність і відвагу, за високу результативність при виконанні бойових завдань Володимиру Полікарповичу Гуманенко було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В 1943 році загону катерників під командуванням Гуманенка присвоєно почесне звання «гвардійців». Вони виправдали його, бо за період війни підрозділом було затоплено 33 кораблі і транспорти противника.
Загалом тільки за 1943-1944 роки загін Гуманенка потопив ще 20 кораблів противника, здійснив десанти на острови Ефель, Даго і в Талліннський порт, де брав участь у звільненні багатьох міст Прибалтики. 
Після  війни, у 1951 році, Володимир Полікарпович закінчив Каспійське Вище військово-морське училище, в 1956 році – академічні курси офіцерського складу при Військово-Морській академії. З 1962 року капітан 1-го рангу Гуманенко В.П. був в запасі, потім вийшов у відставку. Жив у місті-герої Санкт-Петербурзі. Помер 17 лютого 1982 року у Санкт-Петербурзі, де і похований на Південному кладовищі.
У музеї міста Скадовська Херсонської області встеновлений бюст Героя. його ім'я було присвоєно морській школі ДОСААФ в місті Херсоні. У травні 1994 року військово-морський Андрієвський прапор був піднятий на морському тральнику "Володимир Гуманенко" - сучасному кораблі, проекту 12660. з унікальним обладнанням, призначеного для протимінного забезпечення бойових кораблів. Цей корабель був закладений у 1987 році. У 2005 році морський тральник «Володимир Гуманенко» став підшефним кораблем міста Климовська Московської області.

 

Календар подій

     12
3 456789
10 11 1213141516
17 181920212223
24 252627282930