Лапутін Анатолій

АНАТОЛІЙ ЛАПУТІН
(2001–2023)

Військовослужбовець 95-ї окремої десантно-штурмової бригади
Збройних сил України

Анатолій Олександрович Лапутін народився 31 липня 2001 року в селі Великий Клин на Херсонщині. Дитинство хлопця промайнуло у селі Гладківка Голопристанської міської громади Скадовського району. Там закінчив загальноосвітню школу. Згодом здобув професію бармена у Херсонському професійному училищі. За фахом Анатолій не працював, їздив на заробітки за кордон.
На початок повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року він, разом із матір’ю Іриною, вже довгий час був у Польщі. Новини про бомбардування українських міст і окупацію рідної Херсонщини, де залишалися їхні близькі, юнак сприймав дуже гостро. Анатолій рвався до України, але матері на якийсь час вдалося вмовити сина залишитися та допомагати рідним грошима. За її словами, він часто переказував кошти на підтримку ЗСУ. Однак такої пасивної допомоги Анатолію було недостатньо, він прийняв рішення повернутися, щоб зі зброєю у руках боронити свою землю. Мати, хоч і відмовляла сина, підтримала його рішення. Вона зізнається, що на сто відсотків знала: син піде воювати, бо такий у нього був характер; хлопець завжди був совісною та справедливою людиною.

У вересні 2022 року Анатолій Лапутін повернувся на Батьківщину. Хлопець сподівався потрапити до Національної гвардії України, але туди його не брали через відсутність строкової служби в армії. Та Анатолій не здавався і 7 грудня 2022 року підписав контракт на проходження військової служби в Збройних силах України.

• На Новий рік, коли він ще був на навчаннях, переслав матері групове привітання зі словами: «Мам, я такий радий, що ти мене підтримала. Я познайомився з хлопцями. Надіюсь, наступного року у Вас буде все добре. Наступний рік буде кращим, ніж минулий».

Після місяця навчання, гарно себе зарекомендувавши, Анатолій Лапутін був направлений на Схід. Боєць з позивним «Руїз» проходив службу у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Хлопець був кулеметником, воював на передовій та завжди рвався в бій.

Анатолій був відданим, мужнім, сміливим патріотом своєї країни, він хотів зробити все, аби наблизити перемогу України. А ще він – вірний побратим, який першим йшов виконувати завдання та рвався у бій нищити ворога; гарний син, який щодня телефонував мамі, аби заспокоїти.

• Він говорив: «Мамуль, не переживай, у нас усе нормально. Ти ж чуєш, що тут не стріляють…».

Останнім боєм для Анатолія Лапутіна став штурм 25 січня 2023 року поблизу с. Червонопопівки Кремінської міської громади Сіверськодонецького району Луганської області. З того штурму ворожих позицій повернулися лише четверо бійців. Анатолій отримав важкі поранення, від яких наступного дня помер у лікарні. Захиснику назавжди 21…

• «Мій ЯНГОЛ – це мій всесвіт, це мій світ, це моє все», – написала мама загиблого захисника.

Поховали молодого бійця на Алеї Слави кладовища Геологів у м. Херсоні.

Використані фото медіаплатформи «Вгору»

Інтернет-джерела

1. Анатолій Лапутін [Електронний ресурс] // Платформа пам’яті Меморіал : Загиблі у війні росії проти України : [публіч. оферта]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.victims.memorial/people/anatolii-laputin. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 16.06.2025.

2. Білоус Світлана. Захищаючи Україну, загинув військовий з Херсонщини Анатолій Лапутін [Електронний ресурс] / Світлана Білоус // Суспільне Херсон : [інформ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/kherson/368884-zahisauci-ukrainu-zaginuv-vijskovij-z-hersonsini-anatolij-laputin/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 29.01.2023. – Дата перегляду : 16.06.2025.

3. Щидловська Ганна. Повернувся, щоби боронити Україну, і віддав за неї життя. Історія Анатолія Лапутіна [Електронний ресурс] / Ганна Щидловська // Вгору : [медіаплатформа]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://vgoru.org/istoriyi/povernuvsya-shobi-boroniti-ukrayinu-i-viddav-za-neyi-zhittya-istoriya-anatoliya-laputina. – Назва з екрана. – Дата публікації : 30.05.2023. – Дата перегляду : 16.06.2025.