Свято-Катерининський собор

25-26 жовтня 2022 року - російські окупанти викрали фрагменти кісток князя Григорія Олександровича Потьомкіна. У Свято-Катерининському соборі зберігалися фрагменти кісток князя Григорія Потьомкіна, найяснішого засновника Херсона, який наглядав за будівництвом Свято-Катерининського кафедрального собору у XVIII ст.

За даними істориків, після смерті Катерини II її син імператор Павло I розпорядився викинути з усипальниці прах фаворита матері, але симпатики князя зберегли його останки і згодом повернули в усипальницю. За іншими свідченнями, наказ виконали лише частково — останки не чіпали, а просто засипали склеп землею, а згодом знову відкопали. Після революції й утворення СРСР більшовики влаштували у соборі музей атеїзму. У 1930-х роках як експонат у ньому виставляли, зокрема, череп Потьомкіна. Через якийсь час череп князя прибрали з експозиції. Що сталося з ним, не знає ні отець Ілля, ні місцеві історики. Після проголошення незалежності України собор повернули церкві та відреставрували. Священники регулярно запалювали в склепі біля труни з кістками Потьомкіна свічки і молилися за упокій душі князя.

Після захоплення Херсона працівники окупаційної адміністрації часто приходили до собору і водили сюди делегації російських чиновників. Священник собору отець Віталій розповів, що наприкінці жовтня до храму прийшла група з 10 російських військовослужбовців та інших людей у цивільному, які попросили провести їм екскурсію, у тому числі до склепу, де зберігалися фрагменти кісток. Під час екскурсії вони робили нотатки та фотографії. згодом, 25 жовтня, до собору прийшли 50 військовослужбовців у військовій формі та масках і вимагали доступу до склепу. Настоятель храму отець Петро востаннє прочитав заупокійну молитву, труну з фрагментами кісток і старовинну тканину, в яку ті були загорнуті, вивезли у невідомому напрямку.  26 жовтня Володимир Сальдо, голова окупаційної адміністрації, повідомив, що останки Потьомкіна вивезли на окуповану частину Херсонської області — лівий берег Дніпра, щоб князь «подивився не лише на Херсон, а на всю Херсонщину».