Анатолій Бахута: «Без України вигорить душа, Без України буду сиротою…»
2 січня 1939 року народився Анатолій Бахута – самобутній новокаховський поет, філософ, журналіст, лауреат міжнародної літературної премії ім. Олексія Кручоних (1991). І хоч його малою батьківщиною є місто Київ, більшу частину свого життя він провів на Херсонщині. Батьківська рідна хата, квітучий сад та могутній дух поезії – це ті джерела, ті ліки, що допомагали йому жити і творити в самоті.
Різнобарв’я творів Анатолія Павловича вражає: біля 4 тисяч філософських, пейзажних, інтимних і сатиричних віршів, кілька великих епічних поем, твори для дітей, епіграми і епітафії, футуристичні і філологічні розвідки. Поет писав, що для нього сім’я і діти – це його вірші. Коли він після роботи вертався додому, то завжди говорив – «ну, що, папір, скучив за мною?».
Поезія була найяскравішою зорею життя Анатолія Бахути. Писати вірші він пробував ще з дитинства. З 18 років вже регулярно друкувався в місцевій пресі. А через два роки, з 1959 року, окремі його вірші та добірки з΄являються в республіканських журналах «Перець», «Дніпро», «Україна», «Ранок», в газеті «Молодь України» та на радіо, на обласному та республіканському телебаченні.
Однак за життя йому так і не вдалося видати жодної книги. Ще в далекому 1970 році поет відсилає до київського видавництва рукопис своєї першої збірки поетичних мініатюр «Сталеві бризки» та книги поезій «Дань», але книги не друкують. Чому ? Мабуть тому, що поет бачив життя в протиріччях. Ясно бачив соціальне зло, несправедливість і кликав до світла, до кращого буття. Поет дуже болісно сприймає відмову у друкуванні його книг. Але ж поезія для нього – головна справа життя ! І знову роки напруженої роботи, і знову критики, редактори видавництв повертають його рукописи, не даючи серйозного художнього аналізу. Книги знову не доходять до читача.
Прикро, що ні видавці, ні літературні критики не могли достойно оцінити духовні шедеври, що створював Анатолій Бахута. Його не сприймали, а він всеодно працював натхненно. Тільки після смерті поета його архів відкрився для найближчих друзів і соратників, було видано поетичні збірки, засновано Фонд імені Анатолія Бахути, відкрито будинок-музей Анатолія Бахути. У 2015 році була започаткована міська літературна премія ім. Анатолія Бахути.
Запрошуємо відкрити духовний світ Анатолія Бахути і ближче познайомитись з творчою спадщиною самобутнього новокаховського поета на проєкті «Краєзнавство Таврії».
