Бузковий парк – «Херсонські Крути»
Година мужності «Бузковий парк пам’ятає…» об’єднала працівників відділу краєзнавства нашої Гончарівки та учнів ліцею № 52 «Перспектива» й загальноосвітньої школи № 36 м. Херсона. До третьої річниці героїчної та, одночасно, трагічної сторінки оборони Херсона учасники зустрічей згадували захисників Бузкового парку, чиї імена червоними нитками вшиті в історію Визвольної війни українського народу за незалежність.
1 березня 2022 року військовослужбовці територіальної оборони без захисного спорядження та з недостатнім озброєнням стали на захист обласного центру від російської армії. Херсонці не здалися, не склали зброю, перебуваючи у повному оточенні, а прийняли нерівний бій. Учасники заходів прослухали свідчення учасників бою та уцілілих свідків тих кривавих подій: Сергія Гаражка з позивним Отаман, старшого бойового медика Станіслава Вазанова, капелана 124-ї бригади ТРО Максима Барвінова, священника ПЦУ Сергія Чудиновича.
Зі свідчень рідних та побратимів, присутні дізналися про долю тих, хто загинув у нерівному бою: Сергія Хандусенка, Костянтина Мальцева, Олексія Ронського, Олександра Непомнящого. Саме Олександр Непомнящий, боєць тероборони Херсона, ветеран АТО, житель легендарного села Чорнобаївка, говорив: «Ворог уже прийшов до мого дому, я не буду ховатися». А тітка Олексія Ронського Марія Моренець згадує останні слова племінника, що він промовив матері: «Я іду захищати свій Херсон, щоб вам було добре жити».
Учасники заходів читали рядки про героїчну і одночасно трагічну сторінку спротиву оборонців Бузкового парку, що описують херсонські письменники. Так, поетеса, членкиня Херсонського обласного осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молода Просвіта» Альона Мовчан у своєму романі-хроніці «Окупація» описує 1 березня через спогади друга сім’ї Костянтина: «Вийшов на перехрестя П’ятої західної та Нафтовиків – і завмер. На стороні Бузкового парку було чимало повалених дерев – вочевидь, працювали з великокаліберної зброї. [ ] Потім зайшов у парк…[ ] Я побачив підготовлені «коктейлі Молотова», відстріляні дві «мухи» – РПГешки. Хлопці опирались, але, на жаль, сили були нерівними…».
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету (Литва) Артем Петрик у книзі «Сни про Херсон» порівнює Бузковий парк з «Херсонськими Крутами», зазначаючи: «…Відчайдушна спроба з пляшками із запалювальною сумішшю й автоматами зупинити сталевий кулак ворога. Рештки людей, ще вранці живих, – синів, братів, чоловіків, цивільних по суті…[ ] Жахливі фарби найбільшої європейської війни з 1945 року».
Бій у Бузковому парку – це історія оборони Херсона, боротьби за південь України, де захисники показали свою мужність, героїзм та жертовність. Подвиг незламних херсонців назавжди закарбувався в серцях нашої нації.
Низький уклін та вічна пам'ять ГЕРОЯМ!
