Гурба Віктор Тихонович

ВІКТОР ТИХОНОВИЧ ГУРБА

співак, педагог, заслужений артист України, народний артист України

«…Стараюся бути відвертим і щирим»

Віктор Гурба народився 1 травня 1950 року у шахтарському містечку Курахове Донецької області. Про своє народження розповідає, що перед святом Першотравня його мати разом з батьком поїхала з міста у село до батьків. І саме у перший травневий день 1950-го року народився синочок, якого важко було назвати малесеньким, бо важив він 5 кілограмів і 200 грамів.
Закінчив школу у рідному місті Курахове, там же закохався у співи. Віктор Гурба народився у співучій Україні та у співучій родині, тому не заспівати просто не міг. Віктор згадує, що його діди так співали, що «…гасли каганці від сили їхніх голосів. А пісні були довгі, десь так на тридцять два куплети…». І малий Вітя співав разом із рідними, підспівував Зикіній, Гмирі, Кондратюку, Гнатюку, пісні яких любив слухати по радіо. А коли батьки придбали телевізор, то під час перерви, з 15 до 16 години, коли «крутили» музику й пісні, запам’ятовував мелодію і слова уподобаної пісні, бо мав дуже хорошу пам’ять. Потім у школі розучував з учителем музики і співав. І хоч був Віктор сором’язливим хлопцем, але бажання співати перемогло. Його власні перші виступи відбулися на конкурсах шкільної самодіяльності, де заспівав популярну пісню «Ой, ви, очі волошкові». Саме так почалася його співоча «кар’єра». А з 16 років брав участь у самодіяльності рідного міста.

• Через роки співак скаже: «Я щасливий, що мав гарних батьків, людяні стосунки в сім’ї, у мене було затишне, дуже щасливе дитинство, ніхто мене не мучив музикою, усе прийшло саме. Я завжди пам’ятаю, як моя мама казала: “Якщо можеш зробити людині добро – роби, якщо не можеш – не роби зла”. І я намагаюся дотримуватися цього заповіту. Вважаю, що, незважаючи на вік, нічого не втратив від дитинства – все одно продовжую вірити людям, стараюся бути відвертим і щирим».

Одного разу Віктор потрапив на прослуховування до відомого викладача з Донецького музичного училища – Бориса Ілліча Константинова, який приїхав у Курахове. Він звернув увагу на Вітю: «Лірико-драматичний тенор, але сирий, як чорнозем. В армію, хлопче, а потім – співати».

• Віктор Тихонович згадував: «Після школи я пішов до армії. Спочатку – школа сержантів, а потім я потрапив до ансамблю. Строкову службу я проходив у Вінниці, на території частини був ансамбль ракетних військ стратегічного призначення. Так на прослуховування я втік, бо хто ж солдата відпустить. А вони мене до себе забрали. І півтора року служив там, з виступами де тільки не був – всюди, де стояли ці ракети».

Командування цінувало талановитого юнака і розуміло його бажання вчитися співу, саме тому, як виняток, дозволило йому за кілька місяців до закінчення терміну служби вступити до Вінницького музучилища (нині – Вінницький фаховий коледж мистецтв ім. М.Д. Леонтовича). Так Віктор майже півроку одночасно був і військовослужбовцем, і студентом. Через рік перевівся на музичний факультет Вінницького педінституту (нині – Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського). Під час навчання багато гастролював Україною у складі студентського хору.

У 1973 році Віктор Гурба готувався вступати до консерваторії у м. Київ, але майже випадково потрапив на прослуховування до Донецької державної музичної академії ім. С. Прокоф'єва. І тенора, який подавав великі надії, взяли на навчання. У 1977 році закінчив виш, отримавши спеціальність «Сольний спів. Викладач».

«…Все життя віддано сцені, пісні…»

У 1977-му році Віктор Тихонович розпочав артистичну діяльність як соліст-вокаліст Херсонської обласної філармонії. За короткий час сильний та яскравий лірико-драматичний тенор повного діапазону співака здобув прихильність багатьох шанувальників. Віктор Гурба став провідним майстром філармонії. Почалася активна концертна діяльність в Угорщині, Німеччині, Болгарії, участь у міжнародних та республіканських фестивалях.
А у 1979 році Віктор Гурба отримав запрошення до Центрального Ансамблю пісні й танцю групи радянських військ у Німеччині. За шість років він об’їздив з концертами практично всю країну. Згодом, уже після повернення до філармонії, В. Гурба побував ще у багатьох країнах світу, але Німеччина залишилася найулюбленішою і найближчою. «Я – Телець, – говорить співак, – і люблю, щоб усе було „рівненько, чистенько і акуратненько“. А там – саме так, у всьому».
6 січня 1995 року Указом Президента України Віктор Тихонович Гурба був удостоєний почесного звання «Заслужений артист України».
Активно співпрацював маестро з Херсонським обласним академічним музично-драматичним театром ім. Миколи Куліша (1994–1996 рр.). Виконав одну із головних партій оперети «Циган-прем’єр», декілька сольних номерів у програмі «Здрастуй, оперето» та інших.
У 1997 році в ефір вийшла програма «…Землю цю засіваю піснями…», що була присвячена 20-річчю творчої діяльності Віктора Гурби.

Віктор Гурба пропрацював у філармонії до 2001 року. З квітня почалася його педагогічна діяльність на щойно відкритому факультеті культури і мистецтв Херсонського державного університету. Викладав дисципліни «Постановка голосу» і «Вокал».

Віктора Гурбу часто запрошують до журі музичних конкурсів і фестивалів, та найбільше подобаються маестро дитячі конкурси. Адже співак вважає, що діти творять справжні дива своїми талантами та вміннями. Віктор Тихонович був членом журі: Всеукраїнського вокального конкурсу ім. О. Петрусенко, Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Музичне мистецтво» (м. Мелітополь). Упродовж восьми років був членом журі Всеукраїнського дитячого конкурсу «Таланти багатодітної родини», який проходив у Артеку.

На конкурсі пісні «Кришталеві нотки». Фото: Facebook. Віктор Гурба

У репертуарі В. Гурби багато пісенних жанрів: класичні арії з опер та оперет, романси, естрадна класика, неаполітанські пісні, українські народні пісні, пісні вітчизняних та зарубіжних композиторів, народні та сучасні пісні.

Віктор Тихонович виконує програми: «Пісні та усмішки України», «Ти в моєму серці, Україно», «Італійські пісні про кохання» та ін. Херсонці неодноразово мали змогу насолоджуватися виконанням чудових українських пісень «Два кольори», «Очі волошкові», «Черемшина», «Ясени», «Ой ти, дівчино з горіха зерня». Співак наголошував: «Все життя, скільки я працюю, я люблю дуже пісні про нашу країну, про нашу землю, про матір. В житті, кажуть, що я – така весела людина, а взагалі мені дуже подобаються ліричні пісні, в яких гарний зміст, мелодика… Все життя віддано сцені, пісні…».

22 січня 2022 року Указом Президента України Віктору Гурбі було присвоєно почесне звання «Народний артист України». «20 років я працював у Херсонській філармонії та паралельно – у нашому Музично-драматичному театрі. Ніколи за всіма цими званнями не гнався, але у 1995-му році мені було надане звання “Заслужений артист України”. А через 27 років, на День Соборності України, у 2022 році я став народним артистом України. За місяць, 24 лютого, почалася велика війна», – зазначає Віктор Тихонович.

«…Тут моє кохання, тут моє коріння, тут моєї долі вічне джерело».

Після присвоєння звання «Народний артист України» Віктор Гурба встиг виступити на великому благодійному концерті, а потім були 8 місяців та 11 днів життя в тимчасово окупованому Херсоні, які гіркими нотками лягли в книгу життя маестро: «Першого березня вони зайшли до Херсона. Я навіть не хочу їх якось називати, бо й не підбереш, щоб показати всю лють та огиду. Було дуже прикро, коли мої колеги, з ким я ділив кусочок хліба, пішли з ними на співпрацю. Ті, хто мене знає, розуміли, що Гурба ніколи не пішов би… Але першого жовтня, у Міжнародний день музики, натякали: мовляв, може, прийдете, поспіваємо… У моєму репертуарі була пісня, де є такі слова: “...тут моє кохання, тут моє коріння, тут моєї долі вічне джерело”. Можливо, я ніколи не носив вишиванку, не бив себе у груди, але я – українець, як кажуть, і усіма коріннями».
Разом з дружиною Віктор Гурба витримав окупацію. А потім були хвилюючі та незабутні спогади – звільнення: «Люди виходили з прапорами, діти. Я вам чесно скажу, це було неймовірно: чужі люди обіймалися, цілувалися, кричали».

• Віктор Тихонович згадує: «…25 листопада діти сказали: якщо не приїдете до нас у Київ, то заберемо силою. Тож, перезимували ми у столиці, де я навіть двічі виступав – концерти організували наші театрали. І мене запросили – 22 квітня і 12 травня. Це вперше з початку великої війни. І я вам хочу сказати, воно не співалось у такі часи. Але коли на ті концерти прийшли люди… Були й сльози, й радість, й спілкування. А потім, коли ми повернулися до Херсона, я ще у фестивалі “Мельпомена Таврії” взяв участь».

Віктор Гурба продовжує викладати у Херсонському державному університеті, який релокували до м. Івано-Франківська, й нині, а з листопада його запросили за сумісництвом ще до Сумського університету.
2024 року, з нагоди відзначення Дня Української Державності та вшанування пам’яті Хрестителя Київської Русі, Віктор Гурба взяв участь у мистецькому заході, концерті, проведеному після недільної служби, у стінах храму монастиря Святого Володимира Великого. У сонячному місті Херсоні, попри щоденні вибухи, – концерт! Проводити його і приходити на нього гладачам – це вже героїзм! Під величним склепінням храму лунали відомі пісні у виконанні маестро: «Два кольори» та «Родина».

Маестро постійно пропагує українську народну пісню, вокальні твори сучасних українських авторів. Так, 2025 року до 151-ї річниці від дня народження Лесі Українки, Віктор Гурба брав участь у культурно-мистецькому заході, на якому виконав «Романс» («Не дивися на місяць весною…») поетеси, зазначаючи : «На порозі весна, кохання, незважаючи на те, що стріляють, і як ми це переживаєм…».

• Віктор Гурба зазначає: «…Я щасливий, що маю хорошу сім’ю, а син – це взагалі найкраще, що я зробив у своєму житті. Не заздрю, приймаю життя таким, яким його дала доля, і вдячний їй за все».

Інтернет-джерела

1. Анісімов Юрій. Відомому херсонському співаку Віктору Гурбі надано звання «Народний артист України» [Електронний ресурс] / Юрій Анісімов // Херсон Daily : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://khersondaily.com/news/izvestnomu-khersonskomu-pevtsu-viktoru-gurbe-prisvoeno-zvanie-narodnyy-artist-ukrainy/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 25.01.2022. – Дата перегляду : 28.04.2025.

2. Анисимов Юрий. Зoлoтoй гoлoc Xepcoнщины [Электронный ресурс] / Юрий Анисимов // Херсонці. – Электрон. дан. – Режим доступа : https://khersonci.com.ua/public/44168-zolotoj-golos-hersonshiny.html. – Загл. с экрана. – Дата публикации : 01.05.2020. – Дата просмотра : 28.04.2025.
Про життя та творчість співака.

3. Віктор Гурба: пісня як доля [Електронний ресурс] // Відділ мистецтв. ХОУНБ ім. Олеся Гончара : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://art.lib.kherson.ua/viktor-gurba-pisnya-yak-dolya.htm. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 28.04.2025.

4. Два кольори [Електронний ресурс] : [відеозапис пісні у виконанні В. Гурби] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=XKT5vHHB5es. – Назва з екрана. – Дата публікації : 20.09.2010. – Дата перегляду : 29.04.2025.

5. Качаленко Тамара. Херсон. Мистецтво під звуки вибухів [Електронний ресурс] / Тамара Качаленко // Український погляд : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://ukrpohliad.org/culture/herson-mystecztvo-pid-zvuky-vybuhiv.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 15.08.2024. – Дата перегляду : 29.04.2025.

6. Мокляк Аліна. «Це українська культура та наша ідентичність». Херсонські чоловіки читали вірші Лесі Українки у її день народження [Електронний ресурс] / Аліна Мокляк, Ольга Ляшенко // Суспільне Херсон : [інформ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/kherson/957035-ce-ukrainska-kultura-ta-nasa-identicnist-hersonski-coloviki-citali-virsi-lesi-ukrainki-u-ii-den-narodzenna/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 25.02.2025. – Дата перегляду : 29.04.2025.
У статті В. Гурба розповідає про обраний для виконання «Романс» поетеси.

7. Ой ти, дівчино, з горіха зерня [Електронний ресурс] : [відеозапис пісні у виконанні В. Гурби] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=nfLlzeUK2h8. – Назва з екрана. – Дата публікації : 20.09.2010. – Дата перегляду : 29.04.2025.

8. Пісня на добро [Електронний ресурс] : [відеозапис пісні у виконанні В. Гурби] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=zKWHx-WuopQ. – Назва з екрана. – Дата публікації : 20.09.2010. – Дата перегляду : 28.04.2025.

9. Рубанова В.С. Гурба Віктор Тихонович [Електронний ресурс] / В.С. Рубанова // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2006. – Т. 6. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-24761. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 28.04.2025.

10. Український тенор у пошуках… шкільного атестату [Електронний ресурс] // Донбас SOS : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.donbasssos.org/ukr-tenor-atestat-interview/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 03.11.2023. – Дата перегляду : 28.04.2025.

11. Херсонський хронограф. Віктор Гурба [Електронний ресурс] : [запис випуску передачі «Херсон. хронограф» на телеканалі «Скіфія»] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=n8BQyqXcdNI. – Назва з екрана. – Дата публікації : 02.02.2014. – Дата перегляду : 28.04.2025.