Анатолій Крат народився у м. Горлівці Донецької області. Закінчив Київський державний інститут культури ім. О. Є. Корнійчука (нині – Київський національний університет культури і мистецтв), отримавши фах “Культурно-освітня робота, організатор-методист клубної роботи”.
Майже чверть віку мешкав у Херсоні. За цей період Анатолій Анатолійович опанував багато професій. Він працював викладачем культурології, історії світової та вітчизняної культури в Херсонському училищі культури (нині – Херсонський фаховий коледж культури і мистецтв), заступником директора з навчально-виховної та науково-методичної роботи, вчителем-консультантом Херсонської гімназії №6, головним бібліотекарем відділу обслуговування читачів у Херсонській обласній бібліотеці для дітей ім. Дніпрової Чайки, редактором місцевих газет “Світлофор”, “Наш час”, “Таврійський регіон” та Херсонської телерадіокомпанії “Вік”, помічником директора із зв’язків з громадськістю та пресою Херсонської філії АТ “Укртелеком” тощо.
Писати вірші він почав ще у школі. Як поет дебютував у 1976 році в газеті “Перемога” (місто Кременчук Полтавської області), згодом друкувався на сторінках вітчизняних часописів “Літературна Україна”, “Вітчизна”, “Дніпро”, “Київ”, “Українська культура”, “Березіль”, “Кур’єр Кривбасу”. Становлення Анатолія як поета відбулося завдяки літературному фестивалю-конкурсу “Поетична весна” (Полтавщина) – він тричі ставав його лауреатом, а зустріч з поетом-верлібристом Юрієм Тарнавським на цьому фестивалі визначила його майбутній шлях у поезії.
Значну частину свого творчого доробку Анатолій Анатолійович присвятив дітям. Сам автор так розповідає про своє входження у дитячу літературу: “Цей потяг чи імпульс виник із появою первістка – сина Романа. Тут є своє пояснення. Я щовечора прагнув читати йому вірші, казки, оповідання. Це те, чого бракувало у малолітстві мені, старшому синові у сім’ї, де народилося шестеро дітей. Книжок бракувало і доводилося на ходу придумувати щось своє. Спочатку це були казки-експромти, а згодом – і вірші, загадки, лічилки, співомовки тощо. Звертався при цьому до кращих зразків народної дитячої творчості. Потім з’явився на світ другий син – Максим, і натхнення подвоїлося. Спочатку віршував граючись, пізніше став записувати те, що сподобалося дітям і самому. Коли набралося чимало віршів для дошкільного віку – пішов у дитячі садки. Адже діти – це найвідвертіші і неупереджені критики. На диво, зустрів повне сприйняття! Тож зібрав найкраще із написаного і відправив до столичного видавництва дитячої літератури “Веселка” – вищої інстанції годі й придумати! Так, 30-тисячним накладом у 1993 році вийшла у світ моя перша збірка віршів для найменших читачів “Громкий час” на 16-ти сторінках. Усього за три місяці весь тираж зник з полиць книжкових розкладок. Я навіть не встиг купити для себе свою ж книжку. На щастя, отримав із видавництва 10 авторських примірників…”. Відтоді у творчому доробку письменника з’явилися дитячі збірочки “Забавлянка для Романка” (2006), “Азбука жевательная” (2013, видана у Празі).
З метою популяризації дитячої книги Анатолій Крат у 1994 році заснував та очолив Херсонський літературно-мистецький гурт “Малючок-степовичок”, який об’єднав дитячих авторів Херсонщини. Він активно редагував та укладав книжки херсонських письменників, що писали для дітей. Твори гуртян виходили як окремими виданнями, так і на сторінках всеукраїнських та місцевих періодичних видань.
Поет радує своєю творчістю не тільки дітей, але й дорослих. Його перша збірка римованих віршів та верлібрів “Координати часу” вийшла друком у 1994 році. Згодом побачили світ поетичні книжки “Me quaero. Сповідь на самоті” (1997), “Очима трави” (2002), а також “Брама у небо” (2009), до якої увійшли верлібри та удетерони (моновірші), написані під час перебування у Празі та випадкових подорожей Європою.
Анатолій Анатолійович – автор численних літературно-критичних публікацій та оглядів дитячих книжок херсонських письменників: Миколи Чернявського, Василя Шевченка, Алевтини Дрозд, Володимира Плоткіна, Миколи Василенка та ін. До літературознавчого доробку автора увійшли також дослідження епістолярної спадщини Миколи Куліша, образу дитинства в поетичній творчості Яра Славутича.
Анатолій Крат відомий не лише як поет і літературознавець, але й як перекладач. Окремі його переклади з російської, білоруської, болгарської, чеської, словацької, польської мов друкувались в різних виданнях України та зарубіжжя.
З-під пера письменника вийшла ціла низка різножанрових творів, проте, його улюблений жанр – літературна пародія. Він дебютував як пародист ще далекого 1982 року на сторінках відомого сатиричного журналу “Перець”. Це був віршований відгук на творчість полтавського поета Анатолія Орла. Багато років Анатолій Анатолійович планував видати окрему збірку власних пародій. Спочатку – в Херсоні, у 2006 році, перед від’їздом за кордон. Згодом важкий початок еміграційного життя ще на десятиліття відклав цю ідею. Врешті-решт, письменник всерйоз узявся за доопрацювання рукопису, і у 2021 році збірка поетичних пародій “Прометей поміж грудей” побачила світ. У цій книзі автор сатирично, часом їдко, але щоразу гумористично і по-доброму апелює до віршів багатьох українських ліриків, не лише знаходячи підтексти, а й зображує абсолютно нове бачення вже існуючого твору, і безумовно – зовсім з інакшого ракурсу, аніж ішлося в оригіналах віршів таких поетів, як Іван Драч, Анатолій Кичинський, Антоніна Цвід та інші.
Крат Анатолій Анатолійович – член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників, лауреат Міжнародного літературного конкурсу “Гранослов” (1992) за рукопис збірки “Координати часу”.
З 2006 року проживає в місті Прага (Чехія). Очолював відділ маркетингу чеського представництва британської фінансової компанії CG Pay Limited, працював головним редактором “Української газети” і контент-менеджером міжнародної громадської організації “Українська Європейська Перспектива”.
