Мить у слові Валерія Кулика

Сьогодні, 5 серпня, святкує своє 75-річчя поет, журналіст, телеведучий Валерій Павлович Кулик

Майбутній поет народився в селі Чаплинка на Херсонщині. Тієї славнозвісної, – як згадує сам В.Кулик, – що дала Україні Миколу Гуровича Куліша (видатного українського драматурга XX століття), тієї Чаплинки, яку Олесь Гончар назвав столицею Таврії, де народилися Володимир Пузиренко, Віктор і Анатолій Кичинський, Федір Волосковець, брати Кулики (Валерій та Олександр).

Саме батьки наділили сина чутливою до краси навколишнього світу душею. Саме від них Валерій назавжди закохався в українську народну пісню, українське слово (це від мами), полюбив рідні степові простори, безмежні марева таврійського небокраю і запах стиглого колосу та духмяних паляниць...

Поетичне обдарування Валерія виявилося дуже рано, ще за шкільною партою він почав писати вірші. Перший із них називався «У нашому радгоспі». То були «хрущовські» часи (1961 рік), і 225 славити трударів було обов'язковим. Наступні ж твори, які друкувалися у районній газеті «Радянська Таврія», особливим пафосом не відзначалися: вони були більш земні, про кохання. Відтоді тема інтимної лірики назавжди полонила серце юного поета.

 Все своє життя Валерій Павлович Кулик пов'язав з журналістикою та письменницькою діяльністю.

Про життєвий і творчий шлях митця Валерія Павловича Кулика - у нашій відеопрезентації.