Про млини – з натхненням і любов'ю
Мабуть, не кожен чув про таку цікаву міждисциплінарну галузь знань, як млинологія, яка вивчає споконвічних помічників людей – млини та інші інженерні споруди, що використовують силу вітру, води, м’язову силу людини чи домашніх тварин для приведення у рух зернопереробного, сукновального, ковальського або іншого обладнання. Вперше про млинологію в Україні заговорили у 2009 році – саме тоді відбулась конференція з млинів і традиційного млинарства, а пізніше за кошти меценатів було надруковано перший випуск «Українського млинологічного журналу» (2014).
Наступні п’ять років (2014-2019) для науковців, дослідників і краєзнавців були насиченими: проводились ґрунтовні розвідки, відбулась дослідницька подорож млинами Закарпаття та Львівщини, вдалося за кошти приватних меценатів відновити вітряки на території Київської та Полтавської областей… Матеріали про всі ці події увійшли до другого номеру «Українського млинологічного журналу», який побачив світ у 2019 році завдяки фінансовій підтримці Українського культурного фонду. Два примірника були люб’язно передані представниками Черкаської обласної громадської організації «Українська млинологічна асоціація» до обласної книгозбірні ім. Олеся Гончара.
Упорядник і редактор журналу – Олена Крушинська, відомий краєзнавець, автор кількох путівників та десятків статей про пам’ятки України, член TIMS та УМА. До видання увійшло понад 40 статей українських та іноземних авторів про млини та млинарів із багатьох куточків України. Зі сторінок журналу ви зможете дізнатися про млини-човни, що колись були невід’ємним атрибутом наших річок, а нині абсолютно забуті; про млини, які знаходяться на території Чорного лісу в Німеччині; про останній повноцінний водяний млин на Хмельниччині. Херсонський край представлений розвідкою Олени Крушинської «Вітряки Херсонщини у "Нарисах Дніпра" О.С.Афанасьєва-Чужбинського». Цікаво буде познайомитись з досвідом громад, які зуміли відновити млини початку ХХ століття та прочитати нарис про волинського чеха Йозефа Айгла і його добру справу. Також у журналі представлені й мистецтвознавчі матеріали: про магічні здібності мирошників йдеться мова у статті «Млин у повір'ях українських гончарів», про мотив млинів в українському образотворчому мистецтві середини XIX – початку XX століття можна дізнатися з нарису Вікторії Кацай, про ідею проекту «Вітряки України» та його реалізацію розповість у своїй статті власне автор проекту, художник і культуролог Олег Яриніч.
Чудовим доповненням до журналу є набір авторських листівок «Вітряки України», створений молодим художником Олегом Яринічем. Митець поставив собі за мету показати красу і розмаїття українських вітряків, про які сьогодні практично ніхто не знає. Провівши цілу розвідку, він обрав 30 найяскравіших зразків вітряних млинів різних типів, представивши усі регіони України – від Волині до Криму, й відтворив їх на малюнках.
Дякуємо науковцям за цікаві, грунтовні розвідки, Українському культурному фонду – за фінансову підтримку у виданні журналу, а Черкаській обласній громадській організації «Українська млинологічна асоціація» – за чудовий подарунок для користувачів нашої книгозбірні!
