Шлях на весну Василя Мелещенка
У неділю, 12 лютого 2017 р., в обласній книгозбірні ім. Олеся Гончара спільно з Херсонським обласним об'єднанням Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка проведено вечір херсонського письменника, журналіста, поета-пісняра Василя Мелещенка, якому саме в цей день виповнилось 70 років. 
Василь Михайлович народився у селі Ольгівка Бериславського району, зростав і на даний час живе на Херсонщині. Свій творчий шлях ювіляр розпочав з книжок для дітей. З-під пера майстра художнього слова вийшла ціла низка видань для малят: «Перші кроки», «Прилетіли ластів’ята», «Хліб від зайця», «Жайвір», «Наш канал», «Капітан», «Мій малюнок». Згодом почали виходити друком поетичні збірки для дорослих: «Спасибі, друзі, що ви є» (Херсон: Просвіта, 1994 р.), «Зустріч з юністю» (Херсон: Штрих, 2002 р.) та «Відкриття душі» (Херсон: Просвіта, 2013 р.). Цими днями у херсонській філії видавничого центру «Просвіта» побачила світ ювілейна збірка вибраних творів Василя Мелещенка «Шлях на весну», яку і було презентовано громадськості під час заходу.
У своїх творах поет завжди змальовує або звертається до таврійських краєвидів, свідомо підкреслюючи, що саме Таврійська земля та її працьовиті люди є одним із джерел його творчості. «Я з тих країв» – наголошує Василь Михайлович у своєму однойменному вірші.
Василя Мелещенка можна назвати «капітаном» Таврійських степів на ниві Слова, невтомним жайвором над бурхливим життєвим морем хліборобної Херсонщини, лагідним сонцем Таврії, бо його захоплює творча і натхненна праця лікарів і художників, рибалок і комбайнерів, й саме такі люди стають героями його телесюжетів та передач.
Під час заходу відбулися авторські читання поезій, пролунали пісні у виконанні знаних артистів області: Харіса Ширінського, Віктора Гурби, подружжя Телюків, народного вокального ансамблю «Берези».
Громадськість Херсонщини вшановувала співця Таврійського краю – журналіста, письменника, поета-пісняра Василя Мелещенка з нагоди його 70-річчя. Звучало безліч щирих віншувань людині, яка присвятила себе служінню рідному краю та возвеличенню його трудівників. А ювіляр не втомлювався повторювати рядки зі свого вірша:
Спасибі, друзі, що ви є.
Спасибі, що ви будете.
Піснями серце виграє,
Бо ви чуття в нім будите.
Нехай теплінь їх долина
Й до табору ворожого.
І дай на дружбу, доле, нам
Благословення Божого!
