«Командувати кожен вміє, однак повинен це робити той, хто сам знає справу» – говорив Георгій Львович Скадовський. Це історія саме про таких керівників, дворянських предводителів, винахідників, науковців, які точно знали свою справу, не боялись ризикувати, експериментувати, сміливо творити і дивитися у майбутнє, не забуваючи останньої волі своїх пращурів. Саме тому представникам роду Скадовських вдавалося так вдало змінювати принципи господарювання у Південній Україні, прославляючи регіон, в якому вони жили з кінця XVIII століття. Мандрівник М. Бернов у своїх спогадах зазначав: «Быть в Херсоне и не побывать у Скадовского – все равно, что быть в Риме и не видеть папы»...
Перші зафіксовані відомості про представників роду знаходимо в документах на отримання російського дворянства. Згідно з ними, засновником роду є Іван (Jan) Скодовський. Народився він, ймовірно, у 1700 р. У джерелах він згадується уже як «благородний». Сином Івана був Балтазар (1725– невідом.). Балтазар Іванович мав двох синів: Якова [Jakob] (нар. в 1750 р.) і Балтазара (1752–1814). Яків Балтазарович мав сина Якова. Власне імена, котрі носили перші представники роду, ми неодноразово зустрічаємо і у наступних поколіннях.
До 1830-х рр. прізвище писалося як Скодовські, згодом розпочалося вживання форми Скадовські. На окремих картах зустрічаємо форму «Шкадовські», що перейшло з живої мови шляхом фонетичного уподібнення (спрощення) глухої приголосної перед твердою. Початково Скадовські проживали на території Радомишльського повіту. Першими представниками роду Скадовських на Півдні України стали Балтазар Балтазарович і його племінник Яків Якович.
Це історія родини зі злетами та падіннями, родини, що мріяла, планувала, прагнула...Та час вніс свої корективи. Запрошуємо вас, любі читачі, прожити найсокровенніші моменти роду, поринувши у прочитання проєкту «Остання воля родини Скадовських».
