ВІТАЛІЙ СКАКУН
(1996-2022)
Український військовик, сапер інженерно-саперного відділення батальйону 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала М. Остроградського
Скакун Віталій
Народився 19 серпня 1996 року в місті Бережани Тернопільської області. Після школи вступив до Вищого професійного училища №20 м.Львова, де навчався за професією «Електрогазозварник». Працював у Польщі у місті Лешно. Потім вступив до Львівської політехніки, навчався за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення”.
29 листопада 2019 вступив до лав Збройних сил України, виконував бойові завдання під час операції Об’єднаних сил на Сході України.
У перший день повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну, 24 лютого 2022, Віталій Скакун тримав оборону поблизу Кримського перешийку. Того ж дня він як доброволець погодився замінувати та підірвати автомобільний міст Генічеськ - Арабатська Стрілка, щоб зупинити просування ворожої танкової колони. Віталій Скакун замінував його, але вчасно відійти звідти не встиг. За словами побратимів, Віталій вийшов на зв’язок та повідомив про те, що підриває міст. Після цього пролунав вибух.
26 лютого 2022 року Президент Володимир Зеленський присвоїв посмертно звання Героя України Віталію Скакуну.
Від березня 2022 — почесний громадянин міст Бережани та Лешно (Польща). 22 квітня того ж року відбулося урочисте відкриття моста імені Віталія Скакуна у Празі, поряд з яким розміщене посольство РФ. У квітні 2022 року на його честь була перейменована вулиця у м. Мукачево Закарпатської обл., у серпні — вулиця у Києві.
Інтернет-джерела
Цвик Оксана. Підірвав міст із собою: історія Героя України з Тернопільщини [Електронний ресурс] / Оксана Цвик // Суспільне Тернопіль : [інформ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/274383-pidirvav-mist-zi-sobou-istoria-geroa-ukraini-z-ternopilsini/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 24.08.2022. – Дата перегляду : 31.01.2025.
08.05.2025
Світло пам’яті: Херсонщина під час Другої світової
06.05.2025
Без пафосу, без прикрас, без фільтрів
01.05.2025
Віктор Гурба: «…Тут моє кохання, тут моє коріння, тут моєї долі вічне джерело»
24.04.2025
«…Вигляд мав він мужній, погляд – рішучий, а рукостискання – міцне…»
18.04.2025
Олег Фотіаді: гідний син та хоробрий воїн своєї Батьківщини
15.04.2025
Збірка «Цвіт акації в окупації» Михайла Олійника
06.04.2025
Звільнена, зранена та нескорена Осокорівка (До третьої річниці деокупації населеного пункту Бериславського району)
04.04.2025
«Летять птахи мої понад літами…»
01.04.2025
Їх звільнили першими… Дякуємо нашим Захисникам! (До третьої річниці деокупації населених пунктів Херсонської області)
29.03.2025
«Хто, якщо не я? Ті хлопці, що мають по двоє-троє дітей?..». Історія загиблого захисника Херсонщини Володимира Кремінського
