Свято-Введенська церква (м. Берислав)

Фото: вебсайт «Вікіпедія: вільна енциклопедія». Автор: Дзюбак Володимир

Знищення Свято-Введенської церкви в м. Бериславі на Херсонщині – пам’ятки архітектури національного значення XVIII століття – стало непоправною втратою для культурної спадщини України. 1 серпня 2026 року близько шостої години вечора російські війська атакували місто трьома безпілотниками із запалювальною сумішшю. Внаслідок цього цілеспрямованого удару унікальний дерев’яний храм спалахнув і згорів дотла. Ця святиня мала майже 300-річну історію та була єдиним збереженим на Півдні України зразком козацького дерев’яного зодчества.

• «Свято-Введенська церква була матеріальним свідченням української козацької традиції на Херсонщині. Її знищення – це втрата, яку неможливо виміряти лише вартістю деревини чи споруди. Разом із храмом ми втратили частину матеріальної пам’яті про людей, які жили на цій землі задовго до появи сучасних кордонів. Цей храм прибув до міста разом із початком його нової історії. Він був не просто будівлею – він був символом пам’яті, зв’язком поколінь і свідченням того, що українська історія на Півдні має глибоке коріння», – зазначив начальник Бериславської міської військової адміністрації Олександр Алчієв.

Свято-Введенська (раніше Воскресенська) церква була зведена у 1725–1726 роках із міцних дубових колод без використання жодного металевого цвяха – за традиційною теслярською технологією козацьких майстрів із використанням дерев’яних шпонок. Про давнє козацьке походження свідчив унікальний напис на одвірку храму. Він фіксував, що дубову церкву заклали 25 червня з благословення архієпископа Київського і Галицького Варлаама Вонятовича. Там же були зазначені імена її настоятеля протопопа Андрія Кобиляжського та перших благодійників – Івана Чечері та Микити Шинки, чиї козацькі прізвища у тексті напису вже тоді були русифіковані імперською владою.
Ця культова споруда була козацькою церквою Воскресіння Господнього, яку звели на Полтавщині у XVIII столітті. Вона виявилася старшою за сам Берислав на цілих півстоліття! Відомий історик-краєзнавець Олексій Паталах зазначає, що початковим місцем будівництва була прикордонна фортеця – Переволочна. Там існувала стратегічно вигідна переправа, за яку тривалий час сперечалися Полтавський полк і Військо Запорозьке Низове.

• «Ближче до 80-х років XVIII століття ця фортеця була скасована. А тут якраз розширюється містечко Кизи-Кермен, нині – Берислав. Там і до того жили кілька родин запорожців, а тепер хлинули і козаки-запорожці, і козаки з Гетьманщини, зокрема Полтавщини. І постало питання про побудову там церкви», – пояснює історик.

У 1782–1785 роках церкву розібрали й переправили вниз за течією Дніпра на 350 кілометрів із Переволочної до відвойованої в османських військ фортеці Кизи-Кермен, яка згодом отримала назву Берислав. Багато історичних джерел вказують дату офіційного заснування Берислава як 1784 рік, однак краєзнавець зауважує важливий нюанс: «При в'їзді і при виїзді з Берислава написано "Заснований 1784 року". Але це лише рік перейменування міста». Фактично, перші богослужіння на новому місці розпочалися раніше: перший сповідальний розпис цієї церкви належить до 1783 року – саме тоді громада відсвяткувала свій перший Великдень на бериславській землі, а вже 29 вересня 1784 року храм було урочисто освячено на честь Воскресіння Христового в історичному центрі міста (на місці, де нині розташований міський палац культури).
У 1853 році, будівлю перенесли на східну околицю Берислава на Введенське кладовище та переосвятили на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці.
За свою тривалу історію святиня пережила падіння імперій та світові війни. У 1920–1930 роках її архітектуру детально досліджував видатний мистецтвознавець Стефан Таранушенко. У радянський період для храму настали важкі часи: у 1939 році церкву остаточно закрили, перетворивши її на склад, а згодом навіть планували розібрати. Місцеві жителі змушені були буквально боротися за її збереження, ховаючи святині. У той період древнє церковне начиння віряни поспіхом роздали один одному для таємного збереження. Богослужіння відновились через два роки, 1941-го, під час Другої світової війни у період німецької окупації. У той воєнний період будівля зазнала пошкоджень, а навколо храму німецькі військові облаштували своє військове кладовище. Ще одне випробування вогнем спіткало святиню вже у повоєнний час. У 1947 році від удару блискавки церква загорілася. Тоді мешканці Берислава виявили неймовірну згуртованість і врятували свій храм – вони вишикувалися в живий ланцюг від самого берега Дніпра до Введенського цвинтаря, передаючи воду з рук у руки, і загасили пожежу. Відтоді двері церкви більше не закривалися, а служби та обряди проводилися регулярно.
Архітектурна цінність пам'ятки полягала в її рідкісній конструкції середньонаддніпрянської школи народного зодчества. Храм вважався одним із найцінніших зразків запорозького сакрального мистецтва. Майстри створили складну споруду із зрубів, використовуючи давні технології – з міцних дубових колод без жодного металевого цвяха, застосовуючи для з’єднання конструкцій виключно дерев'яні шпонки. Споруда наочно демонструвала зв’язок між козацькою добою, Гетьманщиною та освоєнням українського Півдня. Красою цієї пам'ятки захоплювалися і видатні митці: у 1958 році український письменник Олесь Гончар описав Свято-Введенську церкву у своїх щоденниках, емоційно назвавши храм «тризубним» та щиро захоплюючись майстерністю будівництва козацьких теслярів.

Новітня історія споруди виявилася не менш складною. Після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України храм залишався в управлінні Новокаховської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату). За даними місцевої влади, тогочасний настоятель Олександр Михайленко під час тимчасової окупації м. Берислава співпрацював із загарбниками, а після звільнення Правобережжя втік разом з російськими військами. Згодом новим настоятелем церкви став священник Микола Понич. У 2023 році Бериславська МВА зверталася до Міністерства культури з пропозицією повернути пам'ятку у державну власність, однак питання так і не було вирішене. Попри все, у 2025 році аерофото церкви, зроблене 11 січня 2021 року фотографом Олегом Марчуком, увійшло до переліку переможців і відзначених робіт у спеціальній номінації «Пам’ятки дерев’яної архітектури України» фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки».

• «Зараз на місці церкви лишився лише попіл у вигляді хреста», – з болем констатував керівник Бериславської районної військової адміністрації Володимир Літвінов. На превеликий жаль, у ворожому вогні повністю загинули автентичне внутрішнє оздоблення храму, старовинний різьблений іконостас XVIII століття та безцінні давні реліквії.
  Олександр Алчієв згодом зауважив: «Залишається невідомою доля ікон та інших церковних святинь, які перебували у храмі на момент атаки. Наразі інформації про те, чи вдалося щось урятувати, немає».

Водночас згодом Херсонська єпархія УПЦ офіційно підтвердила найстрашнішу втрату: під час пожежі вогнем було безповоротно знищено головну святиню всього Бериславського краю – чудотворну Бериславську (Касперівську) ікону Пресвятої Богородиці, що незмінно зберігалася в стінах Свято-Введенської церкви.

За фактом скоєння цього воєнного злочину Херсонська обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження, а у Верховній Раді зареєстрували два законопроєкти, автори яких пропонують доповнити статтю Кримінального кодексу про геноцид поняттям «культурного геноциду».

• Начальник Бериславської міської військової адміністрації Олександр Алчієв, коментуючи наслідки ворожого удару та публікуючи світлини повністю зруйнованої святині, наголосив: «Храм вистояв тоді, коли його намагалися закрити, знищити або використати не за призначенням. Він пережив століття, але не зміг пережити російську агресію. Знищено не просто церкву – знищено частину історії Берислава. Це була єдина в Україні збережена дерев’яна козацька церква такого періоду».

Попри втрату оригіналу, відома українська команда Skeiron, яка професійно займається цифровою документацією та збереженням культурної спадщини України, оголосила про намір створити тривимірну цифрову модель храму, закликавши жителів Берислава та всієї Херсонщини, фотографів, краєзнавців, музеї та медіа поділитися кадрами церкви, зробленими в різні роки.

• «Оригінал не повернути. Але ми з командою Skeiron хочемо зберегти його образ – відтворити храм у 3D. Чим більше матеріалів вдасться зібрати, тим точніше ми зможемо відтворити церкву у 3D», – зазначають фахівці.

Знищення Свято-Введенської церкви – це не просто черговий удар по релігійній споруді, це навмисне випалення невід’ємної сторінки минулого нашого Півдня, руйнація одного з останніх матеріальних символів козацької присутності на цих землях. Відома у народі як «дерев’яна церква», ця унікальна сакральна споруда вистояла крізь бурі віків, пережила репресії та заборони, залишившись живим серцем українського степу. Вогонь російського снаряда забрав архітектурну святиню, проте він не здатен перервати наш духовний зв'язок із предками. Кожен елемент будівлі, зведеної козацькими майстрами без жодного цвяха, навічно закарбований в наших серцях як свідчення незнищенності нашого коріння. Ворог може спопелити стіни, але сила поколінь закарбована у вірі – живій, непохитній і такій, що проростає крізь попіл.

Інтернет-джерела

1. Бєлякова Катерина. Залишився лише попіл. У Бериславі на Херсонщині військові рф знищили дерев'яну церкву XVIII століття [Електронний ресурс] Катерина Бєлякова, Оксана Хлєбус // Суспільне Херсон : [інформ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/kherson/1370718-zalisivsa-lise-popil-u-berislavi-na-hersonsini-vijskovi-rf-znisili-derevanu-cerkvu-xviii-stolitta/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 03.08.2026. – Дата перегляду : 26.08.2026.

2. Букаєва Дарʼя. Для відтворення зруйнованої Свято-Введенської церкви на Херсонщині збирають фото та відео [Електронний ресурс] / Дарʼя Букаєва // Вгору : [медіаплатформа]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://vgoru.org/novini/dlia-vidtvorennia-zruinovanoyi-sviato-vvedenskoyi-cerkvi-na-xersonshhini-zbiraiut-foto-ta-video. – Назва з екрана. – Дата публікації : 04.08.2026. – Дата перегляду : 26.08.2026.

3. Василевська Єва. У Бериславській МВА показали світлини знищеної російським ударом Свято-Введенської церкви [Електронний ресурс] / Єва Василевська // МОСТ : [інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://most.ks.ua/news/url/u-berislavskij-mva-pokazali-svitlini-znischenoji-rosijskim-udarom-svjato-vvedenskoji-tserkvi/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 03.08.2026. – Дата перегляду : 26.08.2026.

4. Введенська (Воскресенська) церква 1726 р. [Електронний ресурс] // Українська Церковна Архітектура : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://parafia.org.ua/UCA/church/vvedenska-voskresenska-tserkva/. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 26.08.2026.

5. Введенська (Воскресенська) церква у Бериславі [Електронний ресурс] // Українське Бароко : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://baroko.ukrainaincognita.com/objects/vvedenska-voskresenska-czerkva-u-beryslavi/. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 26.08.2026.

6. Визначні місця [Електронний ресурс] // Бериславська міська рада : [офіц. вебпортал]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://berislav-mr.gov.ua/city/vyznachni-mistsya/. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 26.08.2026.

7. Вистояла 300 років і радянські репресії, але спалена дроном рф: росіяни знищили унікальну козацьку церкву  [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня : [інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://zn.ua/ukr/war/vistojala-300-rokiv-i-radjanski-represiji-ale-spalena-dronom-rf-rosijani-znishchili-unikalnu-kozatsku-tserkvu.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 04.08.2026. – Дата перегляду : 26.08.2026.

8. Іваненко Олена. У Бериславі згоріла козацька Свято-Введенська церква через атаку дрона рф [Електронний ресурс] / Олена Іваненко // Херсон Онлайн : [інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://khersonline.net/viyna/u-beryslavi-zhorila-kozatska-svyato-vvedenska-tserkva-cherez/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 03.08.2026. – Дата перегляду : 26.08.2026.

9. Капустянська Іванна. Прокуратура розслідує знищення росіянами унікальної Свято-Введенської церкви на Херсонщині [Електронний ресурс] / Іванна Капустянська // Лівий Берег : [інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://lb.ua/pravo/2026/08/03/756422_prokuratura_rozsliduie.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 03.08.2026. – Дата перегляду : 26.08.2026.

10. Коваленко Андрій. Атаки на Херсонщину – російські війська знищили 300-річну козацьку церкву в Бериславі [Електронний ресурс] / Андрій Коваленко // reNews.com.ua : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://renews.com.ua/kultura/ataki-na-hersonshiny-rosiiski-viiska-znishili-300-richny-kozacky-cerkvy-v-berislavi/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 04.08.2026. – Дата перегляду : 26.08.2026.

11. Курінська Анастасія. На Херсонщині внаслідок удару російського дрона згоріла дерев'яна церква XVIII століття [Електронний ресурс] / Анастасія Курінська // Суспільне Культура : [інформ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/culture/1370698-na-hersonsini-vnaslidok-udaru-rosijskogo-drona-zgorila-derevana-cerkva-xviii-stolitta/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 03.08.2026. – Дата перегляду : 26.08.2026.

12. Пиріг Володимир. Російський безпілотник знищив унікальну дерев’яну церкву в Бериславі на Херсонщині: вона підпорядковувалася УПЦ МП [Електронний ресурс] / Володимир Пиріг // Громадське радіо : [онлайн-медіа]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://hromadske.radio/news/2026/08/03/rosiyskyy-bezpilotnyk-znyshchyv-unikalnu-derev-ianu-tserkvu-v-beryslavi-na-khersonshchyni-vona-pidporiadkovuvalasia-upts-mp. – Назва з екрана. – Дата публікації : 03.08.2026. – Дата перегляду : 26.08.2026.

13. Поліщук Марина. Знищений храм у Бериславі відтворять у 3D – його настоятель тим часом прислужує окупантам [Електронний ресурс] / Марина Поліщук // Гривна : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://grivna.ua/specproekty/istoriya/znyshhenyj-hram-u-beryslavi-vidtvoryat-u-3d-jogo-nastoyatel-tym-chasom-prysluzhuye-okupantam. – Назва з екрана. – Дата публікації : 07.08.2026. – Дата перегляду : 26.08.2026.

14. Поліщук Марина. Свято-Введенська церква: єдиний на Херсонщині дерев’яний храм-мандрівник [Електронний ресурс] / Марина Поліщук // Гривна : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://grivna.ua/specproekty/istoriya/svyato-vvedenska-cerkva-yedynyj-na-hersonshhyni-derevyanyj-hram-mandrivnyk. – Назва з екрана. – Дата публікації : 14.05.2025. – Дата перегляду : 26.08.2026.

15. Свято-Введенська церква (Берислав) [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Свято-Введенська_церква_(Берислав). – Назва з екрана. – Дата публікації : 18.08.2026. – Дата перегляду : 26.08.2026.

16. Свято-Введенська церква в Бериславі: опис, історія, фото [Електронний ресурс] // TripMustGoOn : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://tripmustgoon.com/vvedenskaya-church. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 26.08.2026.

17. Унікальна 300-річна козацька дерев’яна церква згоріла у Бериславі після атаки рф [Електронний ресурс] // RFI : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.rfi.fr/uk/україна/20260804-унікальна-300-річна-козацька-дерев-яна-церква-згоріла-у-бериславі-після-атаки-рф. – Назва з екрана. – Дата публікації : 04.08.2026. – Дата перегляду : 26.08.2026.

18. Фомін Євген. Росіяни спалили козацьку церкву в Бериславі [Електронний ресурс] / Євген Фомін // МОСТ : [інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://most.ks.ua/news/url/rosijani-spalili-kozatsku-tserkvu-v-berislavi/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 03.08.2026. – Дата перегляду : 26.08.2026.