Данило Звонарьов у рідній Чорнобаївці. Фото: інтернет-видання «Білозерка. Інфо»
Звонарьов Данило
ЗВОНАРЬОВ ДАНИЛО ВАЛЕРІЙОВИЧ
(1998–2023)
Старший сапер 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади ЗСУ
Фото: вебсайт «Платформа пам’яті Меморіал»
Народився Данило 15 липня 1998 року в с. Чорнобаївці Білозерського (нині Херсонський) району Херсонської області. В рідному селі закінчив школу, жив, працював, мріяв про майбутнє і любив свою родину.
Ще з дитинства проявляв свої лідерські якості, мав чудову пам’ять, був дуже допитливим і неабияк захоплювався автомобільним транспортом. Активно займався спортом, а саме – важкою атлетикою. Завжди підтримував форму та вів здоровий спосіб життя.
Хлопець любив слухати музику, мав надзвичайний музичний талант. Ще у підлітковому віці він зібрав власні кошти, щоб записати реп-композицію в професійній студії звукозапису. Перша його пісня була написана у 15 років. Її зміст вражав своєю глибиною. Так, ніби автор – це досвідчена доросла людина.
Данило ріс у люблячій родині, в якій кожен поважав та підтримував один одного. Саме родина давала йому крила. Хоч батьки і розлучилися, коли він був ще зовсім маленьким, та вони змогли зберегти дружні відносини. Даня був улюбленцем всієї родини. Його завжди підтримували та надихали йти вперед. Юнак був сильним, самостійним, перспективним.
Професійну освіту здобув у Херсонському політехнічному коледжі. До війни працював торговим представником компанії з виробництва продуктів харчування. Через відповідальне ставлення до роботи був на гарному рахунку у керівництва та мав успішну кар’єру.
З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України майже одразу рідне село Данила було тимчасово окуповане. У квітні 2022 року йому вдалося евакуювати родину на Рівненщину. Сам влаштувався на роботу в Тернополі, але не зміг залишитися там, коли його рідна земля стогнала від вибухів. Тому прийняв важливе доленосне рішення: повернутися і стати на захист України.
У серпні 2022 року Данило отримав повістку. Він мав право відмовитися від мобілізації, адже йому на той момент було 24 роки. Та вибір був зроблений, і юнак приєднався до лав Збройних сил України.
«Я хочу бути або на Херсонському, або на Донецькому напрямку», – сказав він у військкоматі.
Хоч і не проходив строкову службу, але твердо знав, що має бути на передовій. Після навчань був зарахований до 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Став старшим сапером, але офіційно обіймав посаду водія-механіка.
Старший сапер Данило Звонарьов з позивним «Яник» служив на Донеччині. Кожного дня мінував передній край оборони в районі Мар’їнки Покровського району й часто брав участь у штурмових діях у складі підрозділів своєї частини. Систематично під щільним вогнем артилерії та стрілецької зброї евакуйовував з поля бою поранених та загиблих побратимів.
Данила поважали всі – як командири, так і побратими. Він ніколи не скаржився, навпаки – підтримував добрим словом, жартував, знімав відео для рідних, де разом із побратимами передавав «привіт мамі Ірі».
«Після його загибелі ці хлопці стали мені як сини…», – поділилася матір військовослужбовця Ірина Миколаївна Данник.
Увечері 23 липня 2023 року під час виконання бойового завдання Данило Звонарьов трагічно загинув. Він з групою побратимів потрапив під прицільний артилерійський обстріл. Ціною власного життя Яник врятував двох побратимів, прикривши їх собою від ворожого вогню. Отримав множинні уламкові поранення, несумісні з життям… Воїнові навіки 25 років…
«Він жив коротко, але яскраво. Його серце билося не тільки для себе – а для інших», – кажуть про нього друзі.
Захисник повернувся «на щиті» в рідну Чорнобаївку. 28 липня вся громада попрощалася з Героєм, утворивши живий коридор. Сотні людей, стоячи навколішки, зустрічали траурний кортеж. Знайомі, друзі, родичі, побратими, та навіть незнайомі – всі схиляли голови в скорботі. Багато хто плакав, дякував, просив пробачення у його мами. Адже на війні загинув найкращий…
«Це був неймовірно веселий і щирий хлопець, з яким будь-яка компанія була приречена на веселий вечір. Він завжди приходив на допомогу, в його пріоритетах завжди були сім'я та друзі. Дуже любив тварин, опікувався ними навіть на передовій. Даня для мене назавжди залишиться хоробрим та випромінюючим світло хлопчиною, який боровся за нас до останньої хвилини», – розповіла подруга загиблого Олександра Риженко.
«Він був як сонце», – додали рідні.
Наказом начальника Чорнобаївської сільської військової адміністрації від 28 вересня 2023 року Захисника внесено до «Книги Пошани» почесних громадян села Чорнобаївка. На Алеї Героїв у рідному селі встановлено його портрет.
За особисту мужність, героїзм і врятовані життя Указом Президента України від 21 листопада 2024 року Данилу Валерійовичу Звонарьову присвоєно звання Герой України (посмертно) з врученням ордена «Золота Зірка».
Захисник залишив по собі вагомий приклад: як треба любити Батьківщину; як гідно жити; бути Сином, Другом, Людиною, Героєм у своїй країні.
Вічна шана і дяка Воїнові! Назавжди в наших серцях…
Інтернет-джерела
1. Про присвоєння Д. Звонарьову звання Герой України : Указ Президента України від 23.08.2024 р. №556/2024 [Електронний ресурс] // Офіційне інтернет-представництво Президента України : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.president.gov.ua/documents/5562024-51753. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 13.04.2026.
2. Данило Звонарьов [Електронний ресурс] // Платформа пам’яті Меморіал : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://memorial.ua/obituaries/militaries/zvonarov-danylo-9490. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 13.04.2026.
3. До Дня народження Героя України Данила Звонарьова [Електронний ресурс] // Чорнобаївська сільська рада Херсонського району Херсонської області : [офіц. вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://chornobaivka-gromada.gov.ua/news/1752565664/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 15.07.2025. – Дата перегляду : 13.04.2026.
4. Квітка Ірина. Життя без нього. Відверта розповідь матері Героя України Данила Звонарьова [Електронний ресурс] / Ірина Квітка // Білозерка. Інфо : [інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://bilozerka.info/zhyttya-bez-nogo-vidverta-rozpovid-materi-geroya-ukrayiny-danyla-zvonarova/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 23.07.2025. – Дата перегляду : 13.04.2026.
5. Трудько Вікторія. Під час обстрілу Данило Звонарьов прикрив собою двох побратимів, а сам повернувся додому на щиті [Електронний ресурс] / Вікторія Трудько // Експрес онлайн : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://expres.online/zhittevi-istorii/pid-chas-obstrilu-danilo-zvonarov-prikriv-soboyu-dvokh-pobratimiv-a-sam-povernuvsya-dodomu-na-shchiti. – Назва з екрана. – Дата публікації : 25.05.2025. – Дата перегляду : 13.04.2026.
6. Фещенко Н. М. Звонарьов Данило Валерійович [Електронний ресурс] / Н. М. Фещенко // Енциклопедія сучасної України : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-885525. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 13.04.2026.
14.04.2026
Герой України зі славнозвісної Чорнобаївки
08.04.2026
Поетичне свідчення війни: новий том альманаху «Херсонщина. АртСпротив»
01.04.2026
Ліричний голос нескореного краю – «Херсонщина. АртСпротив» (II том)
25.03.2026
«Херсон – місто, де життя перемагає»
17.03.2026
Боєць з позивним «Кум»: пам’яті Героя зі Зміївки
13.03.2026
Дніпрова Чайка – духовний символ Херсонщини
02.03.2026
Бузковий парк. Весна, що пахне болем
24.02.2026
Патріотична година для ліцеїстів м. Херсона
24.02.2026
Єдність заради Перемоги
20.02.2026
Літературні години у Гончарівці
