ВИДАТНІ ПОСТАТІ ХЕРСОНЩИНИ
Період з 1917 по 1991 р.
ГОЛОБОРОДЬКО ЯРОСЛАВ ЮРІЙОВИЧ
 |
|
[1961] |
Голобородько Ярослав Юрійович (народився 27 вересня 1961 року в м. Херсоні) – вчений-філолог; літературознавець, педагог, літературний критик, таврієзнавець, культурний і громадський діяч. Доктор філологічних наук (1997), професор (2001), академік Академії педагогічних та соціальних наук (1998), Міжнародної Слов’янської Академії освіти ім. Я. А.Коменського (2003), член Асоціації українських письменників (2000).
Закінчив Херсонський державний педагогічний інститут (1982). Працював учителем в середніх школах с. Березова Лука Полтавської та с. Олександрівка Херсонської областей (1982-1988). Закінчив аспірантуру при Київському державному педагогічному інституті іноземних мов (1990). У 1990 достроково захистив кандидатську дисертацію. З 1989 викладав у Херсонському державному педагогічному інституті (з травня 1998 – Херсонському державному педагогічному університеті): викладач, старший викладач кафедри російської та зарубіжної літератури (1989-1994), доцент кафедри світової літератури, а згодом зарубіжної літератури (1994-1997), професор кафедри зарубіжної літератури (1997-1998). Завідувач кафедри українознавства Херсонського педагогічного університету (1998-2000), завідувач кафедри українознавства та методики української літератури (2000), завідувач кафедри української літератури Херсонського педуніверситету (2000-2002). З вересня 2002 року – професор кафедри гуманітарних дисциплін Херсонського економіко-правового інституту. Від 2004 – завідувач кафедри гуманітарних дисциплін Херсонського економіко-правового інституту. Від 2005 – перший проректор Херсонського економіко-правового інституту. З 1997 завідує кафедрою українознавства, нині – кафедра теорії і методики викладання суспільствознавчих й гуманітарних дисциплін Херсонської академії неперервної освіти.
Автор понад 700 наукових, навчально-методичних та літературно-критичних праць. Сфера наукових інтересів – українська драматургія, театр і література другої половини ХIХ-ХХ століть, діалог літератур і художніх культур, теоретичні й практичні проблеми сучасної педагогіки. Фундатор наукового напрямку і концепції “таврієзнавство”, у якому обґрунтував важливість дослідження Таврійського регіону в контексті духовно-історичних процесів України, Європи, світу.
Активно друкується у всеукраїнських та регіональних виданнях. Серед них – літературно-мистецькі часописи “Кур’єр Кривбасу”, “Сучасність”, “Березіль”, “Книжник-review”, “Київська Русь”, “Вітчизна”, “Київ”; журнали “Вісник Національної Академії наук України”, “Слово і час”; газети “Голос України”, "Українська мова та література", “Урядовий кур’єр”, “Літературна Україна”; тижневики “Дзеркало тижня”, “Слово Просвіти”; науково-методичні журнали “Дивослово”, “Українська література в загальноосвітній школі”, “Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах”, “Українська мова і література в школі”, “Вивчаємо українську мову та літературу”; альманахи “Степ”, “Константи”; наукові видання “Південний архів. Філологічні науки”, “Південний архів. Історичні науки”, “Збірник наукових праць. Педагогічні науки”, де публікує студії про українську літературу помежів’я ХХ-ХХІ століть і розвідки з різних аспектів таврієзнавства. Наукові, навчально-методичні й критичні праці професора Я. Ю. Голобородька активно використовуються у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах України.
Видавав збірку наукових праць “Філологічний аналіз: теорія, методика, практика” (1992-1996), де друкувалися молоді й провідні вчені України.
З 1992 року співавтор і ведучий циклу телевізійних передач “Літературна скарбниця Таврійського краю”, у якому досліджується творчість визначних, непересічних письменників Таврії, відкриваються невідомі сторінки таврійського літературного руху, а також аналізується діяльність митців різних національних культур, пов’язаних з Таврією. Співавтор мистецьких відеофільмів “Куліш і Таврія”, “Куліш і Україна” (обидва – 1997), у яких розповідається про життя й творчість українського драматурга світового масштабу Миколу Куліша.
Дослідницька творчість, наукові та навчально-методичні роботи Я. Ю. Голобородька неодноразово висвітлювалися й позитивно оцінювалися у регіональній та всеукраїнській пресі.
Основні відгуки та рецензії на його діяльність, праці, публікації про нього:
Новий термін – таврієзнавство // Голос України. – 1999. – 8 червня; Параскевич П.К. Таврія – таврієзнавство – тавріада // Новий день. – 2001. – 22 березня; Параскевич П.К. Нове дослідження про Миколу Куліша // Сторінки літературної Херсонщини. – Вип. 2. – Херсон, 2001. – С.41-45; Кудрявцева В. Цінний внесок у таврієзнавство // Ефір. – 2001. – 12 квітня; Нечипуренко М. “Колесо історії” для Таврії: на Півдні України розвивається новий науковий напрям – таврієзнавство // Україна молода. – 2001. – 15 травня; Висоцький А. Про підручник академіка Ярослава Голобородька // Херсонський вісник. – 2001. – 17 травня; Таврієзнавство: початок – у Давньому світі // Урядовий кур’єр. – 2001. – 20 жовтня; Голобородько Я. Ю. // Імена України: біографічний щорічник. – К., 2001. – С.124-125; Голобородько Я. Полюси інтелектуальної Таврії; Художні постаті Херсонщини... // Сучасність. – №4. – 2002. – С. 154. Новиков А. Письменники українського півдня // Дивослово. – 2002. – №5. – С. 63-64; Новиков А. Таврієзнавство Ярослава Голобородька // Новий день. – 2002. – 15 серпня; Новиков А. Письменники українського півдня // Слобожанщина. – 2002. – №22. - С. 145-150; Голобородько Я. Ю. // Кто есть кто в Херсоне: биогр. справочник. – Херсон, 2002. – С. 60-61; Голобородько Я. Ю. // Кто есть кто в Херсоне: биогр. справочник. – Херсон, 2003 – 2004. – С. 85; Херсонщина збагачує літературну Україну // Гривна-СВ. – 2004. – 31 грудня. – С.4; Херсонці на науковій карті України // Ефір. – 2005. – 20 січня. – С. 2; Нові обрії академіка Ярослава Голобородька // Ефір. – 2005. – 3 березня. – С. 5; Рекорд херсонського професора // Гривна. – 2005. – 29 грудня. – С. 17; Наші презентації: Про “Апокатастасис “Господніх зерен” // Слово і час. – 2006. – №9. – С. 84; У книжковому еліт-клубі // Гривна. – 2007. – 10 травня. – С. 8; "Єретик" української літератури // День. - 2008. - №57(28 берез.). - С. 18. Шпиталь Анатолій. Нові лауреати премії імені Олександра Білецького // Слово і час. - 2012. - №1. - С. 125.
Нагороджений Почесною Грамотою Міністерства освіти України (1998), Почесною Грамотою Міністерства освіти і науки України (2004). Лауреат премії журналу “Сучасність” і Ліґи українських меценатів (2005).
Одноосібні книжки професора Я. Ю. Голобородька:
1. Духовні простори Миколи Куліша: монографія. – Херсон, 1996. – 208 с.
2. Художньо-естетична цивілізація Миколи Куліша: монографія. – Херсон, 1997. – 314 с.
3. Полюси інтелектуальної Таврії: сучасні акценти таврієзнавства: монографія. – Херсон, 2000. – 220 с.
4. Художні постаті Херсонщини: література рідного краю: експериментальний підручник. – Херсон, 2000. – 127 с.
5. Літературний процес Таврійського краю: навчально-методичний посібник. – Херсон, 2000. – 128 с.
6. Українська література. Микола Куліш: усе для школи. 11 клас. – Вип. 11. – Львів; Київ, 2001. – 62 с.
7. Світ таврійських письменників: імена, долі, твори: експериментальний підручник-хрестоматія. – Херсон, 2001. – 424 с.
8. Хронологія слова: письменники українського півдня: навчальний посібник. – Херсон, 2001. – 144 с.
9. Філософеми та істини: монографія. – Херсон, 2002. – 94 с.
10. Письменники і Херсон: монографія. – Херсон, 2003. – 128 с.
11. Дискурс серця і буття: монографія. – Херсон, 2003. – 76 с.
12. Микола Куліш: сучасний погляд: навчальний посібник. – Харків, 2004.
13. Апокатастасис “Господніх зерен”: монографія. – Харків, 2005. - 88 с.
14. New Ukrainian Alternative (Знакові тексти помежів’я ХХ – ХХІ століть). - Харків, 2005. - 116 с.
15. Поетична меритократія: Василь Герасим’юк, Ігор Римарук, Тарас Федюк. – Київ, 2005. - 108 с.
16. Артеґраунд. Український літературний істеблішмент. – Київ, 2006. - 160 с.
17. Ель класіко: формація Тараса Федюка. – Київ, 2007. - 103 с.
18. Південний ареал. Консорціум літературної Таврії: роман-монографія. – Київ, 2007. – 400 с.
19. #слуганародутріал: фільм-у-новелах. - Київ, 2019. - 103 с.
* Усі матеріали публікуються за згодою та з дозволу автора.
