ВИДАТНІ ПОСТАТІ ХЕРСОНЩИНИ

 Період з 1917 по 1991 р.

 ГОНЧАР ОЛЕСЬ ТЕРЕНТІЙОВИЧ

[1918-1995] письменник

Гончар Олесь (Олександр) Терентійович народився 3 квітня 1918 року в слободі Сухій Кобеляцького району Полтавської області в селянській родині.
Після закінчення семирічної школи працював в редакціях районних газет. Закінчив Харківський технікум журналістики ім. М. Островського, навчався на філологічному факультеті Харківського державного університету ім. О. М. Горького, закінчив Дніпропетровський державний університет, навчався в аспірантурі Інституту літератури АН УРСР, працював головним редактором журналу "Вітчизна".
О. Т. Гончар учасник Другої світової війни, нагороджений орденами Червоної Зірки, Слави ІІІ ступеня та ін.
Літературну діяльність розпочав у студентські роки. Друкуватись почав на сторінках українських літературних журналів та Дніпропетровської обласної газети "Зоря".
Перший роман-трилогія "Прапороносці" (кн. 1 – "Альпи", 1946; кн. 2 – "Голубий Дунай", 1947; кн. 3 – "Злата Прага", 1948) - понад 150 видань мовами народів колишнього СРСР та зарубіжних країн.
Твори О. Т. Гончара "Альпи", "Голубий Дунай", "Злата Прага", "Людина і зброя" відзначені державними нагородами.
Життя та творчість Олеся Гончара тісно пов'язані з Таврійським краєм. На матеріалі степового краю ним створені оповідання, новели, статті, а також романи й повісті: "Таврія", "Перекоп", "Тронка", "Берег любові", "Бригантина", "Чари – комиші", "На косі".
У творах змальовані події дожовтневого періоду і громадянської війни, проблеми степових сіл і всього світу, повсякденний педагогічний подвиг та духовна краса сучасників, нелегкі долі і славні трудові звершення.
Герої О. Т. Гончара – прості трудівники, які замислюються над сенсом життя, над призначенням людини, причетністю до історії краю.
Широка географія нашого краю постає з творів митця: Каховка, Нова Каховка, Чаплинка, Асканія-Нова, Хорли, Берислав, Гола Пристань, Цюрупинськ, Херсон...
Мешканцями Херсонщини Олесь Гончар неодноразово обирався депутатом до Верховної ради України та колишнього СРСР. Він часто бував у різних колективах області, зустрічався з робітниками, колгоспниками, представниками інтелігенції, з молодими виборцями, студентами.
О. Т. Гончар був ініціатором створення Херсонського відділення Спілки письменників України (нині - Національна спілка письменників України), сприяв будівництву Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки, яка нині за рішенням уряду носить його ім'я. При обласній книгозбірні створено "Гончарівську вітальню", де зібрано цікаві матеріали про життя та творчість письменника.
Твори О. Т. Гончара перекладені  багатьма мовами.
Олесь Терентійович Гончар член Спілки радянських письменників України (нині - Національна спілка письменників України) з 1946 року.
Помер письменник 14 липня 1995 року в м. Києві. Указом Президента України від 14 липня 2005 року йому присвоєно звання "Герой України" посмертно.
 

Більше різноманітної інформації про Олеся Гончара Ви можете знайти у проєкті "Гончар і Херсонщина".