Харіс Ширінський: «Я не уявляю свого життя без співу»

Яскравий баритон, емоційна, артистична натура, точність інтерпретації сучасної, класичної, романтичної музики – все це про неймовірного Харіса Ганеєвича Ширінського.

Життя артиста було насиченим. Майбутній співак народився  у багатодітній татарській родині. До чотирьох років маленький Харіс мовчав, а потім почав говорити і одразу заспівав “Темную ночь”, яку дуже любив його батько-фронтовик.У дитинстві й юності Харіс не пам’ятає такого дня, щоб він не співав, хоча ще не знав нот. Бути співаком він не планував, тому спочатку став бетонником, вчився на бухгалтера. Але доля привела його на іспит до Харківського музичного училища ім. Лятошинського... Баритон Харісі Ширінського можна було впізнати, слухаючи із закритими очима, де б він не звучав. Його голос був втіленням справжньої чоловічої харизми, яка дається не кожному співакові, та дозволяв перекривати симфонічний оркестр і заповнювати концертний зал. 

Крім виступів на різних сценах Харіс Ганеєвич викладав в Херсонському державному університеті та музичному училищі. А ще багато років співав у церковному хорі. Народний артист був дуже віруючою людиною і з радістю супроводжував богослужіння своїм унікальним голосом.

Харіс Ганеєвич був справжнім оптимістом. Він вважав, що не можна нарікати на долю, “киснути”, а навпаки – треба вчитися позитиву. І співак дійсно вмів радіти всьому, що його оточувало: і хорошій книжці, і гарній погоді, і вдалому дуету з колегою, і спілкуванню з друзями. Харіс Ширінський пішов у засвіти на 73-му році життя, але справа всього його життя продовжується завдяки його учням…

Про сімейні цінності родини Ширінських, про вибір професійної стежини та творчі здобутки Харіса Ганеєвича Ширінського, про щиросердну любов до української мови, до рідної неньки України  - читайте на проєкті «Краєзнавство Таврії».