"Командувати кожен вміє,однак робити повинен це той, хто сам знає справу"

Серед представників розгалуженого роду Скадовських одним з найвідоміших є Георгій Львович Скадовський (1847–1919), маршалок шляхти херсонського повіту на межі ХІХ–ХХ століть. У тогочасному Херсоні ця постать була відомою і як громадський діяч, і як ефективний господар великих земельних маєтностей, і як меценат. Його діяльність була різноплановою: землевласник, депутат Херсонського губернського дворянського зібрання, депутат Херсонської міської думи, культурно-громадський діяч, меценат, організатор вакцинації худоби проти сибірської виразки…

Георгій Скадовський одним з перших в родині отримав вищу сільськогосподарську освіту, а маєток у селищі  Білозерка став центром агрономічних досліджень і навчальних практик. Г.Л. Скадовський опікувався закладами освіти і культури, влаштовував благодійні бали й допомагав армії, допомагав розвитку церков. Але справою свого життя вважав археологічні дослідження, хоча не мав спеціальної освіти.  Його знахідки поповнювали фонди музеїв міста Херсон, Георгій Скадовський особисто проводив екскурсії по залах археологічного музею відомим діячам. 

Георгій Львович був атеїстом, та після смерті глибоковіруючої дружини також став релігіозним. Він розширив церкву і побудував собор у Благовіщенському жіночому монастирі, котрий 1867 року заснував його батько Лев Балтазарович Скадовський. У грудні 1919 року Георгій Львович був посвячений у духовний сан. Йому призначено було служити у храмі Благовіщенського монастиря. Однак доля розпорядилася інакше… 

Про Георгія Львовича як представника соціальної еліти Півдня України, який активно займався культурно-громадською діяльністю, про його захоплення та трагічні сторінки у житті родини читайте на проєкті «Остання воля родини Скадовських»,