Степаненко Людмила Василівна

1960

Поетеса, член Національної спілки письменників України

Степаненко Людмила Василівна народилася у м. Херсоні, в родині службовців.
Після закінчення фізико-математичного факультету Херсонського педагогічного інституту працює викладачем математики вищої категорії у ДНЗ «ВПУ № 2 м. Херсона». Любов до математики вона щиро поєднує з таким почуттям й до художнього слова.

Її поезії друкувалися в громадсько-публіцистичних часописах: «Крила», «Бористен»; літературно-художніх альманахах «Хіба ж на те була Господня воля?..», «Сибірські ГУЛАГи – херсонські степи», «Елінг», «Усі ми родом з дитинства»; в колективних поетичних збірках: «Черно...Быль...», «Весняні поезії», «Парус надежды», «Кулішева криниця», «Відлуння сердець» тощо.

У перекладах поетеси «Кримських сонетів» А. Міцкевича досить вдало передано дух сонетів, сюжетний рух, особливість поетичних образів, а також поетове зачарування екзотичним Кримом.
Л. Степаненко неодноразово презентувала свої поетичні твори на обласному радіо (Херсон, програма Г. П. Савіної «Мистецькі зустрічі») та телебаченні (Херсон, програма Наталії Тимофеєвої «Люди й долі»).

Степаненко Людмила Василівна – член Національної спілки письменників України (2018), лауреат Всеукраїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград – 2008», переможець Другого Всеукраїнського літературного конкурсу ім. В. Б. Грабовського в номінації «Поетичний переклад з польської мови на українську» (2011), нагороджена грамотою за участь у відкритому конкурсі «Срібні дзвони» (2012, м. Дебальцеве, Донецька обл.), переможець обласного конкурсу (2018) «Краща книга Херсонщини» в номінації «Краще видання національно-патріотичного спрямування» – «На часі…».

Пісні на слова Людмили Степаненко (музика київського композитора А. Шевченка) «Пам’яті жертв голодоморів в Україні», «Рівняння на маму» здобули всенародне визнання і звучать на українському радіо та телебаченні.