Щоденники окупації Херсонської області

Кримський перешийок став одним із найважчих місць на мапі України. Там ворога зустрів окремий батальйон морської піхоти. Щоб зупинити просування танкової колони, було прийнято рішення про підрив Генічеського автомобільного мосту. Виконати цю задачу визвався інженер окремого батальйону матрос Віталій Скакун. Міст було заміновано, але відійти звідти він не встиг. За словами побратимів Віталій вийшов на зв’язок та повідомив про те, що підриває міст. Одразу ж пролунав вибух... Цей вчинок значно уповільнив просування ворога, що дало змогу підрозділу передислокуватись та організувати оборону. Але окупаційні війська рф все ж таки змогли прорватися й просувалися далі...

24 лютого 2022 року військові рф захопили адмінбудівлі та споруди Каховської ГЕС, взяли у заручники персонал, зруйнували автодорожній міст та підірвали споруди Північнокримського каналу для подачі води до окупованого Криму.

У перший же день повномасштабної війни окупаційні російські війська почали бомбити невеличке містечко на березі Азовського моря – курортний Генічеськ: зруйновано декілька будинків, загинули люди. Окупанти взяли під контроль Генічеську громаду, частина техніки сунула з Криму повз місто. Лінія фронту швидко перемістилась в інші громади. А перед окупованим Генічеськом постали питання життєзабезпечення міста, електропостачання, забезпечення продуктами, питною водою, медикаментами, попередження сплеску злочинності, мародерства тощо.

Протягом перших днів наступу росіяни зайняли кілька найбільших міст області: Генічеськ, Скадовськ, Олешки, Каховку, Нову Каховку, Голу Пристань, 

24 лютого о 16:20 з боку Антонівського мосту жителі почули вибухи.  Це був початок запеклих боїв за Антонівський міст

Ротно-тактична група Нацгвардії мужньо обороняла переправу, а після прориву оборони, прикривала відхід союзників вже з оточеного Херсона. Під час контрнаступу окупанти, відступаючи з Херсона, підірвали Антонівський міст, щоб завадити українським військам звільнити лівобережну Херсонщину. Детальніше про оборону Херсона та бої за Антонівський міст дивіться у інтерв'ю з командиром екіпажу БТРа нацгвардійцем Євгеном.

Командир механізованого взводу окремого мотопіхотного батальйону Владислав Українець прикрив відхід побратимів ціною власного життя. 25 лютого близько 17 години після запеклих боїв ворог подолав оборону Антонівського мосту. 

Протягом двох днів ЗСУ обороняли Антонівський міст, аби завадити загарбникам захопити місто та просунутися далі. На жаль, сили були нерівні – колони окупантів рушили далі.

Приблизно о 16:40  25 лютого 2022 року пресслужба Херсонської обласної державної адміністрації передала у Facebook слова голови регіону Геннадія Лагути про те, що після відчайдушних боїв українська армія втратила контроль над Антонівським мостом. «Ворог зі значними зусиллями та втратами прорвав оборону міста», – наголошується в повідомленні.

Російські окупаційні війська наступали з боку аеропорту до Миколаївського шосе та кільця біля холодокомбінату. Вони не стали захоплювати Херсон одразу «в лоб». Мобільні підрозділи оминули місто і продовжили рух углиб України. 

У місто росіяни заходили поступово: просувалася окупаційна техніка, були випадки взяття цивільних заручниками. Удень снаряди російських окупантів розбивали житлові будинки. Увечері до міста увійшли російські танки та БТРи, закріпились у кількох точках обласного центру, окопувалися на позиціях. 

У місті йшли вуличні бої окупантів з теробороною. 1 березня 2022 року в Бузковому парку загинули близько 30 бійців тероборони, які намагались зупинити російську колону, маючи лише легке озброєння. Про цю трагічну подію більш детально - за посиланням.

3 березня 2022 року російська армія захопила будівлю Херсонської облдержадміністрації, херсонську телевежу, приміщення ТРК «Суспільне мовлення: Херсон». У місті перестали працювати кабельні канали та Т2. З цього моменту почалася майже дев’ятимісячна окупація регіону.
Для того, щоб дискредитувати українську владу, представники російської окупаційної адміністрації почали записувати фейкові пропагандистські сюжети та демонструвати на своїх каналах і в соціальних мережах. Які саме застосовувалися наративи, що було знайдено в  «Офісі пропаганди АТО при уряді України» у Херсоні (насправді це було одне з приміщень Херсонської облдержадміністрації).

4 березня 2022 року окупанти розпочали трансляцію 24 російських телеканалів і трьох російських радіоканалів через приставку Т2. У місті працював лише один телеканал, що транслював всеукраїнський марафон – UA:Херсон. Інші регіональні канали в області не працювали. Аналогічна ситуація була в усіх районах області.
Російська пропаганда поступово заполонила інформаційний простір Херсонщини. В області поширювалася газета «Надднепрянская правда» з агітацією у стилі радянської преси. Всі площі зовнішньої реклами переповнювали рашистські слогани про «єдиний народ» і «назавжди».

5 березня 2022 року пройшов перший мирний мітинг у Херсоні проти російської агресії. У центрі Херсона ситуація була напруженою. Спочатку російські окупаційні війська не стріляли, більше спостерігали. Мітинги херсонців на площі Свободи стали щоденними. Дізнатися більше про мирний супротив цивільного населення можна за посиланням.

25 квітня 2022 року мер міста Ігор Колихаєв заявив, що російські військові захопили Херсонську міську раду. Із фасаду будівлі було знято прапор України.

23–27 вересня 2022 року окупанти проводять псевдореферендум на Херсонщині. Окупаційна влада не була готова до його проведення, але наказ кремля змусив метушитись. Населеними пунктами Херсонщини їздять так звані «члени комісії» з озброєними військовими рф і пропонують проголосувати, виманюють дані виплатами. Ще задовго до оголошення результатів окупанти заявляли про високу явку, велику підтримку серед населення, знімали «кіно» на «переповнених» дільницях в області та вулицях Херсона.
В перший день так званого «референдуму» окупанти відкрили «виборчі дільниці», в основному в містах Херсонщини. Найбільше «виборчих дільниць», за даними громадянського руху «Жовта стрічка», облаштували в обласному центрі – 12. Всі – в школах. Для цього дітям влаштували канікули. «Подворовий обхід» для голосування, виїзні дільниці на ринках та у дворах будинків. Окупанти задіяли всю фантазію, щоб показати, як жителі Херсонщини прагнуть до росії. Свої дії вони пояснили бажанням убезпечити виборців. Насправді мали намір залучили більше людей до голосування. Там, де окупанти знімали свої ролики, з’являлись якісь люди, які голосували, раділи цьому процесу, співали, танцювали, а тільки йшли журналісти, зникали.
На ці дні Херсонщина опустіла. Населені пункти перетворилися на міста і села «привиди». Більшість з тих, хто залишився на окупованій території, ховалися, щоб їх не примусили голосувати. Псевдореферендум на Херсонщині не відповідає ні українському, ні російському, ні міжнародному законодавству.