Матеріали про життєвий та творчий шлях
Анатолія Кичинського
Кичинський Анатолій Іванович народився у 1950 році в с. Преображенці Чаплинського району на Херсонщині. Закінчив Херсонський педагогічний інститут та Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. О.М. Горького в Москві.
У сімнадцятирічному віці почав друкувати вірші у районних та обласних газетах. Перша поетична книга А. Кичинського ”Вулиця закоханих дерев”, яка побачила світ у 1976 році, відзначена обласною комсомольською премією ім. Іллі Кулика.
Анатолій Кичинський – сучасний поет, творча манера якого містить у собі не лише народно-поетичні традиції, культурні ознаки, спадкоємність, але й традиції класиків української поетичної культури, він майстерно володіє фольклорними інтонаціями, авангардовими формами.
Йому належать переклади грузинських, угорських, єврейських, білоруських та російських авторів.
Багато віршів А. Кичинського покладено на музику, які виконують відомі співаки, а картини-пейзажі, натюрморти поета і художника є у приватних зібраннях в Україні і за кордоном.
Кичинський Анатолій Іванович член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників, лауреат літературних премій ім. Павла Усенка, Бориса Нечерди та Національної премії України ім. Т.Г Шевченка. Лауреат фестивалю “Слав’янські обійми“, володар Міжнародної літературної премії ”Летюче срібне перо” (Болгарія). Нагороджений медаллю ”Незалежність України” Міжнародною Академією Рейтингових технологій “Золота фортуна“.
|
Заплющу очі – все, як наяву, розплющу очі - все як сон, в якому не так, як сподівалося, живу: де крапка необхідна, ставлю кому, і речення продовжується, - де його скінчити, щоб нове почати, ніяк не втямлю, а життя іде, вже почина його не вистачати на сумніви, на те, щоб хоч на мить переконатись, що душа не спить, що в неї очі – як завжди, недремні, що всі її тривоги – недаремні. |
Читати інші матеріали:
Голобородько Я.Ю. "Фольклорність, "прокласичність", модерність - бренд Анатолія Кичинського".
