Д. Кононенко "Мов тронка у степах"
МОВ ТРОНКА У СТЕПАХ...
Коли цвітіння настає пора, Коли весна смичком струмка заграє, Тоді ми з днем народження вітаєм Славетного Олеся Гончара! Олесь Гончар — сумління України, Любов пречиста. Пісня і зоря. По духу вірний правнук Кобзаря, Великий син великої родини. Він наш увесь. Він твій митець і мій. Улюбленець вкраїнського народу. Він — втілення думок його і мрій, Палкий поборник правди і свободи. Він порохом важких доріг пропах, Він — із тривог і болю. Весь — неспокій! Його душа — мов тронка у степах, Його душа — Собор надій високих! Ущух Циклон. Та вогник — пломенить! І бригантина в мандри вирушає, До Берега Любові завертає, Де майстер і тривожиться, й не спить! Бо вже ж цвітіння настає пора. Бо вже весна на кобзі сонця грає... Вся Україна славить і вітає Свого Співця — Олеся Гончара!
Данило Кононенко
|