Він схожий на планету, Відкриту та непізнану людьми. У вічність відійшов, але не канув в Лету І словом пристрасним іде на Ви Супроти зла, нещирості, свавілля, Супроти сірості й пустопорожньої брехні. Своїм "Катарсисом", ніби чар-зіллям, Лікує душі страхом знівечені. - Ні, Не перекреслити нікому і ніколи Його сповитих совістю думок. А той, хто одягнув на очі шори І втягує їдкого наклепу димок, Хай спробує пройти тернистий шлях до Храму З любов'ю до людей і до землі. Хай відчинити спробує його масивну браму, Спокутувавши гріх в досвітанковій млі. А поки ми, заплутані в тенетах Лжеправди, за софітами не бачимо Зорі І молимося новим ідолам в багетах, На сполох б'є Собор Його душі.
Лана Світ 20.03.03
|