В. Кулик "Сонет"

Хранімо сонячно і ревно
Цей осяйний квітневоцвіт,
Оту любов на цілий світ -
Безсмертне слово Гончареве.
До вічності і юно, й древньо
Ми хилимо зелену віть -
І вибруиьковує блакить
Святої мови дуже древо.
Там, де Тарас, Франко і Леся
Всівали ниву для добра,
Не може чайка в піднебесся
Злітать без обширів Дніпра...
Отак і нам рушать пора
В благословенну даль Олеся.

Валерій Кулик