В. Мелещенко "Тронка"

Олесеві Гончару

Хто слухав тронку степову,
І хто відкрив безмежжя степу,
Той розуміє, чим живуть
В моїм краю. Достиглий серпень
Приліг спочити на поля,
Духмянить хлібом і медами,
У небі вирізьблений птах
Пісні кує. А ген руками
Вже котять сонце по стерні
І юні, й сиві скиртоправи,
Й тополі, наче світ старі,
Ждуть вечорів, коли у трави
Посиплять зорі із небес,
І, слухай світе, як урочо
До степових моїх принцес
Палкі слова, слова шепочуть
Широкоплечі юнаки,
Хмільні од любощів і вроди.
Степовики,степовики,
Горджусь, що вашого я роду!

Василь Мелещенко